Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 1616/4821/2012
Провадження № 2/553/135/2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22.10.2013м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:
головуючого – судді Кононенка С.Д.,
при секретарі – Бобильовій А.П.,
за участю позивача ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя , -
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_5 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме рухомого майна у вигляді меблів, побутової та електронної техніки на загальну суму, за погодженням із відповідачем в 111 300 гривень.
В ході судового розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги, зменшивши перелік майна на який претендує і просила суд виділити в її користування частину побутової техніки яка вже знаходилася в її користування та деяку техніку необхідну їй для забезпечення належного існування її сім’ї.
При цьому в судовому засіданні вона пояснила, що після її розлучення із чоловіком, вона була змушена переїхати на проживання до своєї матері, взявши з собою тільки дитячі речі та дитячі меблі і залишивши практично всю придбану за час спільного проживання з відповідачем побутову та електронну техніку в його квартирі та у його користуванні, оскільки відповідач перешкоджав їй
Також позивачка просила суд вирішити питання розподілу вартості придбаного ними за час спільного проживання і проданого позивачем автомобіля «Cheri Tiggo», стягнути із відповідача на її користь кошти вартості 1/2 частини вказаного автомобіля.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник позивачки, адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5, в судовому засіданні позов визнав частково, вказавши, що позивачка вже забрала всі свої речі та виїхала до свого місця проживання. Речі, які залишилися в його користуванні є його половиною спільно нажитого майна, в зв’язку із чим просив відмовити в повному задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожний окремо, в судовому засіданні, також заперечили проти задоволення позову.
Крім того представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки під час фактичного розлучення подружжя ОСОБА_2, тобто коли позивачка виїхала із квартири відповідача, вона вже забрала із собою всі речі, які хотіла, в тому числі і дитячі. Тобто вона сама вирішила, що їй належить із спільно нажитого із відповідачем майна. І таким чином твердження позивачки, що вона не мала змоги і їй перешкоджали забрати те майно, яке вона хотіла не відповідають дійсності.
Суд, вислухавши сторони, показання свідків, дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Так судом в ході розгляду справи, було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ОСОБА_5 в шлюбі з 02 жовтня 2002 року до 28 лютого 2013 року. Шлюб розірваний на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28.02.2013 року.
Після розірвання шлюбу на утриманні ОСОБА_1 залишились двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання яких визначене судом з матір’ю.
Також судом було достовірно встановлено із показань як позивачки так і відповідача, що під час шлюбу вони придбали рухомого майна у вигляді меблів, побутової та електронної техніки та основного устаткування квартира, яка є власністю відповідача на загальну суму, за погодженням із відповідачем в 111 300 грн.
Разом з тим позивачка, відповідно до уточнень своїх позовних вимог, зменшила перелік майна на яке претендує до шести одиниць техніки, три з яких перебувають у її користуванні та просила вирішити питання про розподіл коштів за проданий відповідачем їх спільний автомобіль «Cheri Tiggo». Тому суд, відповідно до основних засад правосуддя, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, вирішує позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі поданих доказів.
Також судом було достовірно встановлено і підтверджено наданими суду доказами, що за час шлюбу сторонами було придбано автомобіль «Cheri Tiggo», який відповідач продав відразу після розірвання шлюбу із позивачкою за 46 570 грн., що підтверджується довідкою-рахунком серія ДПІ № 793184, яка міститься в матеріалах справи.
Допитані в ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, кожний окремо підтвердили той факт, що при виїзді із квартири відповідача позивачка забрала дитячі меблі і дитячі речі і не змогла вивезти об’ємні побутові прилади, як то пральна машина, кондиціонер, холодильник, кухонна плита і таке інше.
Вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд виходив із положень Сімейного кодексу України і роз’яснення постанови Пленуму ВСУ з цього питання.
Так відповідно до вимог ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.70 СК України, у разі поділу майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із вимогами ч. 1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.
Разом з тим, відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясувати джерело (гроші отримані від продажу спадщини) і час його придбання – в шлюбі.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог позивачки ОСОБА_1, щодо поділу рухомого майна, оскільки достовірно встановлено в ході розгляду справи, що вказане нею майно придбане під час перебування сторін у шлюбі і розмір вказаного позивачкою майна, що вона просилть виділити у її власність не перевищує 1/2 частини спільного майна подружжя.
Також підлягають задоволенню і вимоги позивачки, щодо стягнення із відповідача вартості 1/2 частини проданого ОСОБА_5 автомобіля «Cheri Tiggo», який сторони також придбали, перебуваючи у шлюбі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 60, 70, 71, 72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 325, 368, 372 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд , –
В И Р І Ш И В :
Виділити із спільного сумісного майна подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на відеокамеру «Soni», фотоапарат «Olimpus», Електромясорубку «Vitek», що знаходяться у її розпорядженні та монітор «Samsung» чорного кольору із системним блоком сріблястого кольору, холодильник-морозильник «Indesit» моделі R134a BA20 білого кольору, що знаходяться у розпорядженні відповідача ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 кошти вартості 1/2 частини проданого ОСОБА_5 автомобіля «Cheri Tiggo» у розмірі 23 285 гривень.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_11