Справа № 2-588/2009 р.
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2009 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді - Бучацької А.І., при секретареві – Новохацькі й В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю представника відділу ДВС Саратського РУЮ – Приймаченко Н.Г., про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені),-
В С Т А Н О В И В:
у червні 2009 року позивака звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах з 01 вересня 2004 року по 15 лютого 2006 року у сумі 1285 гривень 26 копійок та неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми не сплачених аліментів за кожен день прострочення ( 533 дні) у сумі 6848 гривень 05 копійок. Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що заборгованість виникла з вини відповідача.
Під час розгляду справи позивачка підтримала позов та просила його задовольнити.
Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення, оскільки в рахунок заборгованості він сплатив 3000 гривень своєму синові, ОСОБА_4
Представник відділу ДВС Саратського РУЮ - Приймаченко Н.Г. проти задоволення позову не заперечувала, тому що заборгованість по аліментах виникла у зв*язку з тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.
Заслухавши позивачку, заперечення відповідача та пояснення представника відділу ДВС Саратського РУЮ, вивчивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, а 07 квітня 1995 року шлюб розірвали (а.с.3).
Згідно свідоцтва про народження, позивачка є матір*ю, а відповідач - батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 серпня 1988 року з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання сина, ОСОБА_4, у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. На підставі рішення суду видано виконавчий лист за № АЕ.
Відповідно до ст. 194 СК аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред*явленню виконавчого листа до виконання.
Ст. 195 СК України визначає, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення. Розмір заборгованості обчислюється державним виконавцем, а у разі спору-судом.
04 вересня 2006 року державним виконавцем ДВС у Саратському районі винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № АЕ., оскільки закінчився строк для даного виду стягнення. 11 вересня 2006 року виконавчий лист було повернуто позивачці. За розрахунками державного виконавця розмір заборгованості відповідача по аліментах з 01 вересня 2004 року по 15 лютого 2006 року (за 63,5 місяців) складає 1285 гривень 26 копійок (а.с.6). Зазначений розмір заборгованості відповідач не оспорює.
З пояснень позивачки, представника відділу ДВС Саратського РУЮ та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, який ухилявся від сплати аліментів.
Ч.1 ст.196 СК України встановлює, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов*язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Розмір неустойки (пені) з 01 вересня 2004 року по 15 лютого 2006 року складає 6849 гривень 05 копійок ( 12,85 гривень х 533 дні).
За таких обставин суд вважає необхідним задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по аліментах у сумі 1285 гривень 26 копійок, а також неустойку (пеню) у сумі 6849 гривень 05 копійок, а всього 8134 гривні 31 копійку.
Посилання відповідача на те, що він сплатив своєму синові ОСОБА_5 в рахунок заборгованості 3000 гривень, суд не може взяти до уваги, тому що позивачка зазначену обставину не визнала, а письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_4 зазначеної суми грошей, суду не надано.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 81 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 11, ч. 1, 2 ст. 209, ст.ст.212-215, ст. 194, 196 Сімейного кодексу України,
суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, 1961 року народження, громадянина України, уродженця с.Кочковате Тататарбунарського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах у сумі одна тисяча двісті вісімдесят п*ять гривень 26 копійок та неустойку (пеню) у сумі шість тисяч вісімсот сорок дев*ять гривень 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі вісімдесят одна гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі сто двадцять гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
С У Д Д Я: