Справа № 2-1283

                                                                                                                                            2009 р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р.                  Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого – судді Дранікова С.М.

При секретарі -           Гаращенко К.Ю.

            розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

              Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача моральної шкоди грошову суму у розмірі – 5000 гривень та судові витрати: 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 250 гривень державне мито.

               У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просить суд їх задовольнити, посилаючись на те, що вказану шкоду йому спричинено діями відповідача по розповсюдженню відомостей, які порочать честь та гідність позивача.

               Представник позивача у судовому засіданні підтримав його доводи та правову позицію, просить позов задовольнити.

               Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, заперечує проти його задоволення, посилаючись на те, що викладені їм відомості відповідають дійсності. Відповідач вказує, що він не розповсюджував вказані відомості, а задавав питання компетентним органам, отримуючи відповіді.  

               Вислухав пояснення позивача, відповідача, вивчив матеріали справи, суд приходить до наступного:

                Відповідно до листа від 20 січня 2009 року, який написав відповідач по справі в Службу безпеки України,  Управління СБУ в Одеській області, Секретаріату президента України, генеральному прокурору України, Міністру охороні здоров’я, Міністру внутрішніх справ України, Комітету по боротьбі з корупцією та організованої злочинністю, губернатору Одеської області, міністерству охорони навколишньої середовище України, головному санітарному лікарю України, голові обласної Ради депутатів,  голові районної Ради депутатів, редакцію газети  «Аргументи та факти», редакцію 5 телевізійного каналу, програми «Територія закону», редакцію газети «Сегодня», інспекції ГАСК України, редакцію районної газети «Південна Зоря» Біляївського району, Анті-корупционний комітет,  в якому відповідач звинувачує ОСОБА_3 в тому, що він зловживає своїми службовими становищем, як судово-медичний експерт, прикриває факти скоєння злочинів лікарями Біляївської ЦРЛ через їх недбале ставлення до лікування хворих, що призводить до смертельних випадків, а потім видає не відповідаючи дійсності висновки судово-медичної експертизи. Що ОСОБА_3 користується корупційними зв’язками, навмисне забруднює останками людських тіл водозабірний колектор водопровідної станції «Дністер», яка постачає  питну воду мільйонному місту Одеса та цілому ряду інших густонаселених пунктів Одеської області, а також ОСОБА_2 звинувачує ОСОБА_3 у зловживанні своїми стосунками з керівництвом Бюро судово-медичних експертиз Одеської області та ігноруванні ЗУ «про державну службу» з корисних мотивів займається підприємницькою діяльністю.

             Під час розгляду судової справи достовірність викладеної у вказаному листі інформації відповідачем доведена не була. Матеріалами справи, а саме: актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 19 лютого 2009 року, листом депутата Одеської обласної Ради від 31 січня 2008 року, листом КРУ в Одеській області від 08.07.2008 року, листом Біляївської міжрайонної прокуратури від 15.02.2008 року, листом Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 25.01.2008 року, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.01.2008 року, листом Біляївської міжрайонної прокуратури від 28.07.2009 року, листом державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від 02.04.2009 року, вказана інформація спростовується, тому має бути визнана недостовірною.  

  Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

             Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

             Згідно зі ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Таким чином, відповідач мав право спрямовувати листа до Служби безпеки України,  Управління СБУ в Одеській області, Секретаріату президента України, генеральному прокурору України, Міністру охороні здоров’я, Міністру внутрішніх справ України, Комітету по боротьбі з корупцією та організованої злочинністю, губернатору Одеської області, міністерству охорони навколишньої середовище України, головному санітарному лікарю України, голові обласної Ради депутатів,  голові районної Ради депутатів, оскільки вказані органи компетентні  розглядати викладену у листі інформацію і надавати їй відповідну оцінку. Разом з тим, на думку суду, направляючи копії вказаного листа на адресу засобів масовій інформації, відповідач порушив конституційні права позивача.      

             Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України, вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.

             Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Таким чином, суд погоджується зі ствердженням позивача про те, що діями відповідача йому була спричинена моральна шкода, але вважає розмір цієї шкоди надто завищеним. Виходячи із засад справедливості та розумності, суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 1200 грн.

              Позивачем не заявлено вимогу про спростування недостовірних відомостей, тому суд вважає за неможливе виходити за рамки його позовних вимог, спростовуючи недостовірну інформацію.

              Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.  

              Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 34,40,68 Конституції України, ст.ст. 23,1167 ЦК України, суд:    

ВИРІШИВ:

               Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

                Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 1200 грн.

                Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 280 грн.  

                В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.    

               Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Біляївського районного суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви і одночасно направлення копії апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

             Головуючий