АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2404/2008 р. Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.В.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2008 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.
суддів: Кримської О.М.
Бондара М.С.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Севастопольського державного підприємства «Атлантика» про стягнення проіндексованої суми невиплаченої компенсації за відпустку та відгули та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Севастопольського державного підприємства «Атлантика» про стягнення проіндексованої суми невиплаченої компенсації за відпустку та відгули та стягнення моральної шкоди.
В позові зазначав, що з 1969 по 1975 рік працював на державному підприємстві «Атлантика» у м. Севастополі. У 1993 році в зв’язку з виходом на пенсію він запросив з підприємства довідку про нараховану заробітну плату для нарахування пенсії, яка йому була надана із зазначенням заробітної плати за кожний рік його праці. У 2005 році в зв’язку із перерахуванням пенсії Управлінням пенсійного фонду України м. Мелітополя він знову звернувся до відповідача і отримав довідку, в якій вказувалась отримана ним за період праці заробітна плата в цілому та щомісячно. Отримавши вказану довідку позивачу стало відомо про те, що компенсацію за невикористану у 1970 та 1975 році відпустку та відгули йому нараховано, та відповідно, виплачено не було.
Посилаючись на ці обставини просив суд стягнути з відповідача проіндексовану суму невиплаченої компенсації за невикористану відпустку та відгули у розмірі відповідно усіх нарахувань за 1970, 1975р.
Крім того, просив суд стягнути з державного підприємства «Атлантика» моральну шкоду у розмірі 50000 грн., завдану негативним ставленням до нього з боку керівництва та працівників підприємства, відчуттям приниження і небажання вирішити проблему належним чином, що сприяло виникненню напруги та тривалих душевних страждань.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що позивач з 1969 по 1975 рока працював на державному підприємстві «Атлантика» у м. Севастополі.
При виході на пенсію Севастопольським державним підприємством «Атлантика» була надана позивачеві довідка за період з 1970р – 1975 р. про нарахування йому заробітної плати ( а.с.7) на підставі якої було позивачу визначено розмір пенсії.
В матеріалах справи міститься декілька довідок про нарахування ОСОБА_3 виплат по заробітній платі за період роботи з 01.01.1970р – 31.12.1975 р., які не містять суперечливих даних про розмір нарахованих позивачу виплат.
Крім того, правильність видачі Севастопольським промисловим об’єднанням «Атлантика» довідки про заробіток для нарахування пенсії позивачу № 244 від 21.02.2007 року підтверджено актами зустрічних перевірок правильності видачу довідки про заробіток для нарахування пенсії , проведеної Пенсійним фондом України в Гагарінському районі м. Севастополя ( а.с.67)
Судом у відповідності до вимог ст..137 ЦПК України здійсненні всі заходи щодо витребування доказів по справі щодо предмету спору.
На виконання ухвали суду відповідачем були надані суду документи щодо усіх видів виплат, які враховуються при обчисленні пенсії, у тому числі відпускних та відряджень за період роботи позивача з 01.01.1970р – 31.12.1975 р., що на момент розгляду справи та відповідно до чинного законодавства про термін зберігання документів, були в архіві підприємства, у яких відсутні відомості про неправильне нарахування виплат за відпрацьований позивачем час у спірний період або про невиплату ( заборгованість) якихось сум.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов до правильного висновку щодо безпідставності позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відсутності підстави для її відшкодування, оскільки позивачем не доведено факт порушення його прав відповідачем.
При цьому районний суд навів у рішенні відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення закону.
За таких обставин , колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2008 року по даній справі – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді: