Справа № 2-1620/2009
Старобешівський районний суд Донецької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009 року смт.Старобешево
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої–судді Сазонової М.Г., при секретарі Гончаровій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та надання утримання
за участі:
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та надання утримання, посилаючись на те, що з 19 жовтня 2006 року вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину: доньку – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження дитини батьком записаний відповідач. З 01.09.2009 року фактичні шлюбні відносини між ними припинено та вони проживають окремо. Після 01.09.2009 року будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач їй не надавав, незважаючи на те, що йому було відомо про відсутність у неї іншого житла та про відсутність засобів до існування, окрім незначної державної допомоги у сумі приблизно 135 грн. Тому вважає підставним просити суд стягнути з відповідача заборгованість з аліментів за період з 01.09.2009 року до часу подання позовної заяви.
Їх донька ОСОБА_5 часто хворіє. Протягом 2008 року вона 5 разів перенесла ОРВІ, протягом поточного 2009 року, вже 2 рази перенесла ОРВІ, 1 раз – вітряну віспу. Крім того, дитина перебуває на «Д» обліку з приводу диспластичної кардіопатії, а раніше перебувала на обліку з приводу ВПС. Постійне лікування дитини викликає необхідність у систематичних витратах на придбання ліків, проведення різноманітних обстежень, зокрема з виїздом за межі району, що потребує також транспортних витрат. Всі ці витрати не забезпечуються медичними закладами через брак фінансування. Отже, вона вважає, що системність цих витрат та їх важливість для дитини у поєднанні з необхідністю їх оперативного використання, надають їй право вимагати від відповідача фінансування їх наперед у твердій грошовій сумі.
Окрім цього, їх дитина ОСОБА_5, яка після розлучення мешкає спільно з нею, досягне трирічного віку 4 травня 2010 року. Відповідно до норм закону до цього часу відповідач повинен надавати їй утримання, що пов’язано із здійсненням нею догляду за дитиною, витрачанням для цього всього свого часу та обмеженням у власних можливостях через це. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягувати від дня пред’явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття; стягнути з відповідача на її користь заборгованість з аліментів на утримання дитини, що утворилась з 01.09.2009 року до дня подачі позовної заяви; стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 у сумі 200 гривень на місяць щомісяця, починаючи стягувати від дня пред’явлення позову до суду і до усунення причин, які обумовлюють ці додаткові витрати; стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку розмірі ? частки всіх доходів; стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу адвоката.
Відповідачем до суду надані заперечення на позовну заяву, відповідно до яких, ОСОБА_3 позовні вимоги позивачки визнав частково та зазначив, що вимоги щодо стягнення додаткових витрат на лікування дитини є необґрунтованими оскільки позивачкою в матеріалах справи не приведено переліку медичних препаратів та періодичності застосування, а надано лише довідку про наявність хвороби у дитини. Вимоги позивачки в частині стягнення заборгованості з 01.09.2009 року задоволенню також не підлягають, так як він від надання матеріальної допомоги не ухилявся, а навпаки, ОСОБА_2 ухилялась від зустрічі з ним. Що стосується вимог позивачки про стягнення аліментів на її утримання, то він вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав. У позовній заяві позивач не зазначила в якій саме сумі вона вважає необхідним отримувати аліменти на її утримання. Також, він не отримує офіційного заробітку, його прибуток ледь досягає прожиткового мінімуму, тому він не в змозі надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною трирічного віку.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягала та просила їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги позивача підтримав
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково із підстав, викладених у запереченнях до позовної заяви.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: доньку – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 записаний відповідач. Дитина знаходиться на утриманні у позивачки. Відповідач добровільно допомогу на утримання дитини не здійснює.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до довідки завідуючого поліклінічним відділенням Комсомольської міської лікарні №320 від 21.09.2009 року ОСОБА_5, 04.05.2007 року, протягом останніх двох років 5 разів перенесла ОРВІ, у 2009 році - 2 рази перенесла ОРВІ, 1 раз – вітряну віспу, з січня 2009 року перебуває на «Д» обліку з приводу диспластичної кардіопатії, з 26.10.2007 року по 09.01.2009 року перебувала на обліку з приводу ВПС. Лікування забезпечується за рахунок батьків. Позивачкою наданий перелік ліків, що було призначено на лікування неповнолітньої ОСОБА_5, на їх придбання ОСОБА_2 витратила 206,55 грн.
Відповідно до ч.2 ст.191 СК України, суд може стягнути аліменти на утримання дитини і за минулий час в межах трирічного строку, якщо відповідач ухилявся від їх сплати.
З позовної заяви вбачається, що сторони припинили шлюбні відносини 01.09.2009 року, відповідно, окремо мешкати почали з 02.09.2009 року і з цього часу відповідач на утримання позивачки матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав. Хоча вказане і заперечувалось відповідачем у запереченнях на позовну заяву, однак у судовому засіданні відповідач пояснював, що він не відмовлявся надавати дитині матеріальну допомогу, але фактично гроші позивачці не давав.
У прохальній частині позивач просить стягнути заборгованість з аліментів на утримання дитини, що утворилась з 01.09.2009 року, однак із змісту позовної заяви встановлено, що у обґрунтування своїх вимог у цій частині позивач посилається на норму ч.2 ст.191 Сімейного кодексу, тому стягненню підлягають аліменти на утримання дитини саме за минулий час.
У відповідності до п. 18. постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться, зокрема, про передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
ОСОБА_5 мешкає із позивачкою, трирічного віку досягне 4 травня 2010 року. Позивачка ОСОБА_2 отримує допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_5 до досягнення нею трирічного віку у розмірі 144,10 грн., що підтверджується відповідною довідкою УПСЗН Старобешівської райдержадміністрації Донецької області за №06/3389 від 23.11.2009 року.
Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що відповідач має змогу надавати позивачці допомогу на додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 у сумі 100 гривень на місяць щомісяця до усунення причин, які обумовлюють ці додаткові витрати та сплачувати аліменти на користь позивачки на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку у розмірі 1/6 частки всіх доходів, при цьому суд враховує матеріальний стан та стан здоров’я дитини, стан здоров’я та матеріальне становище відповідача, відсутність у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків та інші обставини, що мають значення.
Також, судом враховано, що відповідачем ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_2 01.09.2009 року спричинені тілесні ушкодження, після чого вона з 02.09.2009 року по 14.09.2009 року перебувала на стаціонарному лікування у Старобешівській ЦРЛ (а.с.6). Постановою Старобешівського районного суду від 23.10.2009 року відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ст.125 ч.2 КК України.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керується положеннями статей 84, 88 ЦПК України, Постанови Кабінету міністрів України №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», відповідно до якого, витрати, пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення стягуються з іншої сторони в розмірі, що не перевищує суму, яка розраховується виходячи з того, що особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України», мінімальний розмір заробітної плати починаючи з 01.07.2009 року складає 630 гривен. Отже граничні витрати за один час роботи представника у зв’язку з наданням правової допомоги визначаються сумою 252 гривні.
Представником позивача – адвокатом ОСОБА_4 суду надані копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, договір з позивачем про надання юридичних послуг, п.3.1. якого визначена сума оплати 1000 гривень та акт прийняття наданих послуг, згідно якому, надання юридичних послуг здійснювалось загалом протягом 3 годин. Отже сума у 1000 гривень яку позивач просить стягнути на його користь в якості відшкодування витрат на правову допомогу є обґрунтованою, а відповідні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.10, 11, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. ч.2 ст.84 180, 182, 185, ч.2 ст.191 Сімейного кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та надання утримання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Старобешеве Старобешівського району Донецької області на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 02.09.2009 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Старобешеве Старобешівського району Донецької області на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 у сумі 100 гривень на місяць щомісяця, починаючи з 28.09.2009 року і до усунення причин, які обумовлюють ці додаткові витрати.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Старобешеве Старобешівського району Донецької області на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до 04.05.2010 року розмірі 1/6 частки всіх доходів.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі вищевказаної заяви.
Суддя :