Справа2а-25684/08
Категорія 47
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2008 року м. Луганськ
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвеева В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
В обґрунтування позову зазначив, що управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, неправомірно відмовлено в підвищенні пенсії як „дитині війни" за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 23.12.2008 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується довідкою № 9079 від 30.11.2005 року (арк. справи № 7).
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"— у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте у 2006 році, в порядку визначеному Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік", Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений
абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн.11 коп.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Враховючи той факт, що рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на Закон України «Про державний бюджет України на 2006» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Встановлені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплати встановлюють дальші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. . 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір допомоги встановлений ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008року.
Щодо позовних вимог позивача про поновлення пропущеного строку, суд виходить з наступного, відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобовязати Управління Пенсійного фонду України м. Первомайськ Луганської області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-V, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет України на
2007 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум», Закону України «Про Державний бюджет
України на 2008 рік» Законом України «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду
України № 6-рп від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнати дії неправомірними, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та здійснювати виплати в подальшому задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області, щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07. 2007 рік по 31.12.2007 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.