Справа № 2-3358/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2008 року Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Чирського Г.М.
при секретарі: Хошабаєвій А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Новокаховське автотранспортне підприємство 16507” про стягнення заборгованості по зарплаті, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості по зарплаті, посилаючись на те, що з 01.09.2007 року по 09.06.2008 року перебував в трудових відносинах з відповідачем, але несвоєчасно та не у повному обсязі отримував заробітну плату, борг по якій на день звільнення складає 5912 грн. 74 коп. Добровільно заборгованість відповідач не виплачує. В порядку ст. 117 КЗпП України просив також стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у сумі 2057 грн. 70 коп., а всього 7970 грн. 44 коп.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість невиплаченої заробітної плати у сумі 2061 грн. 87 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення у сумі 2617 грн. 25 коп., а також моральну шкоду у сумі 1000 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, пояснивши, що визнає заборгованість перед позивачем по невиплаті заробітної плати у сумі 2061 грн. 87 коп., не визнаючи при цьому право позивача на стягнення з підприємства середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки із позовних вимог позивача існує спір про розміри сум належних позивачу. У такому випадку розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. У даному випадку сума компенсації становить 45 грн. 36 коп. згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв”язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 р. До того ж, з березня 2008 року ВАТ “Новокаховське АТП 16507” позбавлене можливості здійснювати поточну діяльність, у зв”язку із борговими зобов”язаннями майно підприємства взято під заставу податковою адміністрацією та під арешт державною виконавчою службою. Крім того, представник відповідача не визнала заявлені вимоги щодо заподіяння з вини відповідача моральної шкоди за необґрунтованістю.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникові не рідше 2 разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, а відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власниками або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 року № 13 передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми у день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини, при цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 01 вересня 2007 року по 09 червня 2008 року.
Згідно довідки, наданої відповідачем заборгованість ОСОБА_1 по зарплаті станом на 20.11.2008 р. складає 2061 грн. 87 коп., середній заробіток – 18 грн. 05 коп. на день.
Таким чином, оскільки на день звільнення зазначених працівників відповідачем всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України не був проведений остаточний розрахунок при звільненні, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на час подання позовної заяви до суду, тобто 18.11.2008 р. позивач ОСОБА_1 мав на руках трудову книжку, яка була видана йому при звільненні, оскільки у ній містяться записи про час прийняття на роботу та звільнення з ВАТ “Новокаховське АТП – 16507”.
З довідки про виплачену зарплату за 2008 р. № 91 від 10.12.2008 р. зазначеного підприємства, а також видаткових касових ордерів вбачається, що ОСОБА_1 були виплачені суми 1000 грн. та 300 грн. у рахунок погашення заборгованості по зарплаті відповідно 05.06.2008 р. та 07.07.2008 р., тобто після звільнення працівника, що спростовує твердження представника відповідача про відсутність звернення позивача про остаточний розрахунок по заробітній платі.
Крім того, про пред”явлення вимог позивачем щодо розрахунку та наявність підстав сплати на його користь середнього заробітку за період затримки свідчить його заява на ім”я голови правління ВАТ “Новокаховське АТП -16507” про видачу довідки про заборгованість по зарплаті, зареєстрована 09.10.2008 р. на підприємстві за вхідним № 250, долучена до позовної заяви.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про необхідність у даному випадку стягувати з підприємства компенсаційні виплати у сумі 45 грн. 36 коп. згідно Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 р., оскільки виходячи із вимог ст. 117 КЗпП та роз”яснень Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 р., стягнення на користь працівника середнього заробітку за період затримки розрахунку гарантовані нормами законодавства як і виплата компенсації.
Але, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а при розгляді зазначеної справи позивачем не заявлялись вимоги до відповідача щодо стягнення компенсаційних виплат, тому компенсація на користь позивача не підлягає стягненню.
Суд сприймає критично посилання представника відповідача на неможливість проведення розрахунків з позивачами при звільненні з причини позбавлення можливості здійснювати поточну діяльність, у зв”язку із борговими зобов”язаннями, коли майно підприємства було взято під заставу податковою адміністрацією та під арешт державною виконавчою службою, оскільки ним не надано суду жодних доказів щодо поважності причин нездійснення виплати позивачеві належної їм при звільненні заробітної плати у встановлені трудовим законодавством України строки та дійсної відсутності коштів у підприємства для виплати позивачам заробітної плати при звільненні.
Надані представником відповідача документи свідчать, що 30.05.2008 р. відбувся цільовий аукціон з продажу майна, яке знаходиться у податковій заставі по ВАТ Новокаховське АТП-16507 згідно Постанови КМУ від 15.04.2002 р. № 538 “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”. Загальна сума продажу заставного майна становить 191017 грн.
Відповідно до п. 8.6.2. Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2182-ІІІ (зі змінами та доповненнями), «платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у пункті «б» підпункту 8.6.1.», до яких не включені операції з коштами, призначеними на виплату заробітної плати.
П. 11 Постанови КМУ від 15.04.2002 р. № 538 «Про затвердження порядку стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають у податковій заставі» визначено, що «платник податків … самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципу збереження цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності». «забороняється здійснювати будь-які дії щодо описаних та оформлених активів згідно з п. 11 цього порядку, крім дій з їх охорони, збереження та підтримання у належному функціональному та якісному стані» (п. 16).
Надані представником відповідача листи відділу ДВС Каховського міськрайонного управління юстиції від 05.06.2008 р. та 01.09.2008 р. з переліком виконавчих документів за 2007-2008 р. по стягненню заборгованості Новокаховського АТП -16507 свідчать про наявність фінансових можливостей у зазначеного підприємства по виплаті заробітної плати ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення на користь позивача ОСОБА_1 – у сумі 3644 грн. 15 коп. (18 грн. 05 коп ./розмір середньоденної заробітної плати/ х 203 дні / кількість днів затримки на час прийняття рішення/ = 3644,15 грн.).
підлягають задоволенню, оскільки представником відповідача в судовому засіданні не доведено відсутність вини підприємства у невиплаті зазначеному працівникові належної йому при звільненні заробітної плати.
Крім того, факт заподіяння з вини відповідача ОСОБА_1 моральної шкоди знайшов підтвердження у судовому засіданні, оскільки неодержання ним заробітної плати спричинило вимушені зміни у його житті та необхідність у додаткових зусиллях для її організації, в його моральних стражданнях та переживаннях, відсутності нормальних життєвих умов, погіршення стану здоров’я, відсутності грошових коштів для придбання ліків, в результаті чого розвинулись неврологічні розлади, серцева та головна біль, що призвело до погіршення загального психічного стану, та, у свою чергу, спричинило порушення нормального, повсякденного укладу життя позивача. При таких обставинах, виходячи із тривалості, глибини страждань, явної вини відповідача, суд вважає за необхідне відповідно до ст.1167 ЦК України стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 гривень та у цій частині позов задовольнити частково .
У відповідності зі ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108-95/ВР з наступними змінами і доповненнями; п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 року № 13; п. п. 8.6.1., 8.6.2. Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2182-ІІІ (зі змінами та доповненнями); п. п. 11, 16 Постанови КМУ від 15.04.2002 р. № 538 «Про затвердження порядку стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають у податковій заставі» керуючись ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 2061 грн. 87 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення у сумі 3644 грн. 15 коп., моральну шкоду у сумі 500 грн., а всього у сумі 6206 грн. 02 коп.
Стягнути з ВАТ «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» судовий збір на користь держави у сумі 51 грн.
Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за 1 місяць у сумі 541,5 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Г.М.Чирський Ў