Справа № 2-а-8642/09/2270/16
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 листопада 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого – судді Михайлова О.О.,
при секретарі Слюсарчук О.С.,
за участю представників:
позивача Градомського І.Й.
відповідача Гайденко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Полонське підприємство «Агрохім» до Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Полонське підприємство «Агрохім» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі, в якому просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі № 226 від 22 вересня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відкрите акціонерне товариство «Полонське підприємство «Агрохім» вчасно та у повному обсязі нараховувалися та сплачувалися страхові внески до Пенсійного Фонду України, але банк не перерахував кошти.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що оскільки відповідач своєчасно не сплачував суми страхових внесків, управлінням Пенсійного фонду в Полонському районі на підставі картки особового рахунку, було правомірно винесено рішення №226 від 22.09.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Крім того, кошти вчасно не надійшли на рахунок УПФУ в Полонському районі, оскільки відповідно до ст. 85 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, банк має право на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, але на строк не більше шести місяців, що й було зроблено ФАКБ «Національний кредит», але мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій. Кошти не були списані з рахунку ВАТ "Агрохім", а платіжні доручення були лише прийняті банком ФАКБ "Національний кредит" у внутрішню картотеку банку, оскільки па платіжних дорученнях не стоїть відмітка банку «сплачено», тому дана сума вважається недоїмкою, тобто несплатою страхових внесків, отже рішення №226 від 22.09.2009 року є законними та обґрунтованими.
Вислухавши думку представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Полонське підприємство
«Агрохім» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа рішенням Полонської райдержадміністрації Хмельницької області від 30 грудня 2006 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код 05491385, та перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Полонському районі (реєстраційний номер платника №123) і відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон) являється платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.6 ст. 17 названого Закону ВАТ «Полонське підприємство "Агрохім» як платник страхових внесків зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону суб'єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники.
Відповідно до ч.І ст.14 Закону страхувальниками є: роботодавці - підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.6 та ч.12 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Підприємства є календарний місяць.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону та пп.9.3.2. п.9.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків па загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі-Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Таким чином, вина суб’єкта господарювання у недотриманні вимог щодо своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду України, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення такої сплати.
Позивач вчасно нараховував страхові внески до Пенсійного Фонду України та надавав до банківської установи платіжні доручення для перерахування зазначених внесків на рахунок відповідача, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень та не заперечувалося у судовому засіданні представником відповідача.
Не надходження платежів від банківської установи на рахунки Пенсійного Фонду України відбулося у зв’язку з призначенням Постановою Правління Національного банку України тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Національний кредит» та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується листами філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» у м. Полонне Хмельницької області на адресу ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» №257 від 3 вересня 2009 року та на адресу Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі №244 від 25 серпня 2009 року.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що вини позивача у не надходженні коштів на рахунки відповідача не встановлено, а тому позовні вимоги щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі № 226 від 22 вересня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків підлягають задоволенню.
Проте, позовні вимоги ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» щодо відшкодування судових витрат за рахунок Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі є безпідставними, оскільки відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене , керуючись ст.ст. 7 – 12, 17, 18, 70, 71, 86, 94, 159 – 163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов відкритого акціонерного товариства «Полонське підприємство «Агрохім» до Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі № 226 від 22 вересня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Полонське підприємство «Агрохім» 3,40 грн. (три грн. сорок коп.) судового збору.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2009 року.
Суддя Михайлов О.О.