Справа 2-1377
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Рожик О.М.
з участю представника позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Біликовецької сільської ради Жмеринського району вінницької області про визнання права власності,
у с т а н о в и в :
Представник позивачки звернулась до суду з позовом в інтересах позивачки, в якому зазначила, що 15 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області померла мати позивачки ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, житловою площею 23,8 кв.м., земельної ділянки площею 0,5028 га та права на земельну частку (пай).
04 грудня 2001 року ОСОБА_2 одержала в Жмеринській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане майно.
З метою покращення умов користування будинком позивачка, за погодженням сільської ради здійснила переобладнання будинку.
Однак даний будинок був реконструйований нею без дотримання існуючого порядку стадій проектування та будівництва, що робить неможливим їй отримати свідоцтво про право власності на дану будівлю у виконавчому комітеті Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. На даний час постало питання про продаж вказаного будинку, однак в зв’язку з його внутрішнім переобладнанням позивачка не може здійснити його продаж.
Представник позивачки просила визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і/к НОМЕР_1 право власності на переобладнане нерухоме майно по АДРЕСА_1 що складається з житлового будинку, означеного на плані літ. «А» , загальною площею 51,5 кв.м. житловою площею 39,5 кв.м.; сарай «Б», ворота з хвірткою №1; огорожа №2; колодязь №3, який згідно технічного паспорту, виданого 02 жовтня 2009 року Жмеринським РСП КП «ВООБТІ» рахується за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Жмеринською районною нотаріальною конторою 04.12.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1463.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, уточнивши їх. Просила визнати за ОСОБА_2 право власності на переобладнаний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 означений на плані літ. «А» , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м.; сарай літ. «Б», ворота з хвірткою №1; огорожу №2; колодязь №3. Пояснила, що реконструйований позивачкою будинок відповідає своєму призначенню та відхилень державних будівельних, санітарних та пожежних норм не має. Право власності позивачки на вказаний об’єкт нерухомості третіми особами не оспорюється.
Представник відповідача, згідно поданої заяви, позов визнав повністю і не заперечував щодо винесення рішення в попередньому судовому засіданні про задоволення позову у його відсутності, про що надав до суду відповідну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Сторони не заперечували проти розгляду даної цивільної справи в попередньому судовому засіданні та ухваленні рішення про задоволення позову.
Згідно ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки він ґрунтується на законі, доведений матеріалами справи, визнаний відповідачем, це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, що не суперечать закону.
Непорушність права власності гарантується ст. 321 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
За ч. 3- 5 ст. 376 ЦК право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На підтвердження своїх позовних вимог представник позивачки надала суду копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 4.12.2001 року (а.с.10), за яким за позивачкою визнано право власності на житловий будинок, житловою площею 23,8 кв. м. з господарчими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 копію держаного акту про право приватної власності на землю серії 1-ВН №039974 (а.с. 11), за яким позивачка є власницею земельної ділянки площею 0,5028 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Біликівці по вул.. Радянській, копію технічного паспорту (а.с. 12-15), за яким вказаний будинок реконструйований, висновок відділу містобудування та архітектури від 8.10.2009 року, за яким вказані переобладнання двох житлових кімнат будинку в с. Біликівці по вул.. Радянській, 1а не порушують архітектурно-будівельних норм і може використовуватись за цільовим призначенням (а.с. 16).
Дані обставини визнані представником відповідача, тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Враховуючи, що даний позов визнаний представником відповідача, приймаючи до уваги що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що права позивача як власника підлягають захисту в судовому порядку та вважає за необхідне задовольнити даний позов.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 61, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 316, 317, ст.. 325, 328, ч. 2 ст. 331, ч. 1, 3 ст. 375, ч. 3-5 ст. 376 ЦК України, ст. 24 ЗУ «Про планування і забудову територій», суд ,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на переобладнаний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 означений на плані літ. «А» , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м.; сарай літ. «Б», ворота з хвірткою №1; огорожу №2; колодязь №3.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд, після чого рішення набирає законної сили в разі неподання такої заяви.
Апеляційна скарга на рішення подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів без подачі такої заяви. У разі належного подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
С У Д Д Я : підпис
З оригіналом вірно :
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду С.Ю. Клапоущак
Секретар: