Справа № 2а-14046/09/1211
2009р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
30 листопада 2009 року
Суддя Краснолуцького міського суду Луганської області Бойко С.Л., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області про поновлення строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області про поновлення строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. В обґрунтування позову зазначила, що Управління ПФУ в м.Красний Луч в порушення вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., їй неправомірно відмовлено в підвищенні пенсії як ?итині війни” за 2008р. Просить поновити строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, визнати дії Управління ПФУ в м.Красний Луч Луганської області неправомірними та зобов’язати Управління ПФУ в м.Красний Луч нарахувати та виплатити на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2008р.
До суду від позивача надійшла заява про розгляд адміністративної справи без її участі у зв’язку з віком та незадовільним станом здоров’я.
До суду від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просив відмовити позивачу у задоволені позову, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області, без порушення прав і інтересів позивача. Також, відповідач просив розглянути адміністративну справу у його відсутність у порядку письмового провадження.
24.11.2009р. суддею постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилюються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Дана справа підсудна Краснолуцькому міському суду у відповідності до ст.19 КАС України.
Правовідносини по данному позову регулюються Конституцією України, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р.”, Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та якими на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, знаходиться на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданим 01.06.2000р. УПтСЗН в м.Красний Луч.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року .
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідних рішень.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, встановленого ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що позивач не пропустила річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом верховенства права, з метою захисту передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за можливе визнати протиправними дії Управління ПФУ у м.Красний Луч Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобов’язати Управління ПФУ в м.Красний Луч здійснити нарахування та виплату позивачу підивщення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
Позовні вимоги позивача в частині визнання дій посадових осіб Управління ПФУ у м.Красний Луч Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, неправомірними, та зобов’язання Управління ПФУ у м.Красний Луч Луганської області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. задоволенню не підлягають у зв’язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.3, 8, 22, 152 Конституції України, ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України “Про прожитковий мінімум”, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області про поновлення строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням здійснених виплат .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: