Р І Ш Е Н Н Я

                                                           І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

9 грудня 2009 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючої   -  судді             Величко О.В.,

              при секретарі                          Житник С.М.,

  за участю  позивача                            ОСОБА_2

                    відповідача                        ОСОБА_3

представника відповідача                    ОСОБА_4,

                представника відповідача -

ЗАТ Страхова компанія «ВУСО»        Гороховик А.Д.

третьої особи                                          ОСОБА_6  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Закритого Акціонерного товариства Страхова компанія « ВУСО», третя особа ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

                                                                В С Т А Н О В И В :

        16.07.2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 з позовною заявою про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він є власником автомобіля Опель ПАстра 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1, який належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ м. Красноармійска УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.  

21.12.2008 року о 10 годині 30 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Опель Кадет держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, зареєстрованим в МРЕВ м. Красно армійська, в порушенні п.10.9 Правил дорожнього руху, здійсним зіткнення з належним йому на праві власності автомобілем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому автомобілю були причинені пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль та автомобіль відповідача по справі було застраховано ЗАТ СК «ВУСО». Подія, яка мала місце 21.12.2008 року підпадала під страховий випадок, у зв»язку з чим страховою компанією за страховим полюсом відповідача була виплачена страхова сума у розмірі 8410,52 грн.

        Через місяць після дорожньо-транспортної пригоди, у січні 2008 року він звернувся до станції технічного обслуговування автомобілів «Опель» для ремонту належного йому на праві власності автомобіля Опель Астра держномер НОМЕР_1, і, відповідно до наряду-замовлення № 000388 від 22.01.2009 року ним було витрачено суму у розмірі 11227 на відновлення автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди.

       Оскільки сума страхового відшкодування не повністю компенсувала йому спричинену шкоду, вважає що відповідач ОСОБА_3 зобов»язаний сплатити йому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 2816,48 грн. Окрім того, просить стягнути витрати на транспортування автомобіля у розмірі 770 грн., та витрати за проведення експертизи, яку призначали спеціалісти страхової компанії у розмірі 200 грн, а всього 3786,48 грн. завданої йому матеріального збитку ( 2816,48 + 770 + 200).

Внаслідок пошкодження автомобіля йому були заподіяні моральні страждання, порушено звичний образ життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у 10000 грн.

        Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 3786,48 грн., а також моральну шкоду у сумі 10000 грн. и понесені ним судові витрати.

       У зв»язку з тим, що автомобіль відповідача ОСОБА_3  – Опель Кадет держномер НОМЕР_3, застрахований в страховій компанії «ВУСО» ( № страхового поліса ВС 0656423), ухвалою суду від 10.08.2009 року був залучений по даній справі співвідповідач  - ЗАТ Страхова компанія «ВУСО».

      В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги наполягав на їх задоволенні. Підкреслив, що ніяких претензій матеріального характеру до ЗАТ СК «ВУСО» не має, матеріальну, моральну шкоду, а також понесені ним судові витрати просить стягнути з відповідача ОСОБА_3

      Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що, оскільки експертом товарознавцем був визначений розмір реального збитку, який зазнав позивач -8720,52 грн.,  а сума страхового відшкодування – 8410,52 грн., яка була сплачена позивачу, включала до себе суму реальних збитків та суму, сплачену за проведення авто товарознавчої експертизи – 200 грн. за мінусом суми франшизи -510 грн. ( 8720,52 + 200 – 510 ), відповідач ОСОБА_3 визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього франшизи у розмірі 510 грн. та витрати на транспортування автомобілю у розмірі 700 грн. В задоволенні  іншої частини позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та судових втрат просив відмовити.

      Представник відповідача ОСОБА_3  в судовому засіданні надала аналогічні пояснення.

      Представник відповідача Закритого Акціонерного Товариства « Страхова Компанія « ВУСО» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що  сума страхового відшкодування, яку отримав позивач, була визначена виходячи із розміру шкоди, оціненої повноважним суб»єктом оціночної діяльності згідно з вимогами Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх  транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. На момент проведення експертизи позивач був згоден з її висновками,  стосовно розміру реальних збитків ніяких претензій не висловлював.  Окрім того, вказала, що витрати, пов»язані з проведенням експертизи у розмірі 200 грн. були враховані страховою компанією при визначенні та виплаті страхового відшкодування позивачу. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди. Оскільки позивачем не були доведені моральні страждання, просила також відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди і понесених судових витрат.

       Третя особа ОСОБА_6в судовому засіданні пояснила, щор вона є співвласницею автомобіля  Опель ПАстра 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , оскільки він був придбаний в період їх шлюбу. Оскільки розмір реальних збитків не покриває суму страхового відшкодування, вважає позовні вимоги , заявлені позивачем ОСОБА_2 обґрунтованими.

       Заслухавши пояснення  позивача, відповідачів, третю особу, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

      Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.

      Відповідно до ст.. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

       В судовому засіданні встановлено, що 21.12.2008 року о 10 годині 30 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Опель Кадет держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, зареєстрованим в МРЕВ м. Красно армійська, в порушенні п.10.9 Правил дорожнього руху, рухаючись в сел.. Удачне Красно армійського району Донецької області, по вулиці Северна,  здійснив  зіткнення з автомобілем   Опель ПАстра 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1, який належить Позивачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ м. Красноармійска УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.( а.с.9, 11).

        Постановою Красно армійського міськрайонного суду від 23 січня 2009 року відповідач ОСОБА_3 був  визнаний винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП,тобто за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.( а.с. 4).

        В судовому засіданні встановлено, що автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Згідно акту товарознавчого дослідження № 231208/377 від 25.12.2008 року сума заподіяного матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля апель Астра держномер НОМЕР_1 становить 8720,52 грн. ( а.с. 29-39).

       Судом встановлено, що автомобіль Опель Кадет держномер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 був застрахований в ЗАТ Страхова Компанія « ВУСО», № страхового поліса обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 0656423. ( а.с. 42). Позивач звернувся до страхової компанії з відповідною заявою про відшкодування шкоди.

     На підставі страхового акту № 3828-24 від 1..06.2009 року ЗАТ СК «ВУСО» прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 8410,52 грн. у зв»язку з ДТП, яка мала місце 21 грудня 2008 року з вини водія застрахованого автомобіля Опель Кадет, держномер НОМЕР_3. ( а.с. 41).

     Сума страхового відшкодування у розмірі 8410,52 грн. була виплачена позивачу ОСОБА_2, і ця обставина не оспорюється сторонами в судовому засіданні.

     Відповідно до ст..22  ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням оечі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

      Згідно до ст..1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

      Відповідно до ст.. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

      Статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові)  або іншій особі, визначеній у договорі ,  грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

      Відповідно до ст..9, ч.1 ст.25 Закону України « Про страхування»,здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством.

     Згідно умов страхового полісу № ВС / 0656423 від 31.05.2008 року  ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача за даною справою ОСОБА_3 та визначена сума франшизи у розмірі 510 грн. Встановлення франшизи за договором страхування цивільно-правової відповідальності передбачено ст..12. Закону України « Про обов»язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». А відповідно до ч.2 цієї статті Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

       У зв»язку з тим, що автомобіль  позивача отримав механічні ушкодження, але у зв»язку з тим, що була застрахована цивільно-правова відповідальність  ОСОБА_3 , ЗАТ Страхова компанія «ВУСО»  повинно виплатити  позивачу страхову суму за пошкодження автомобіля у ДТП, з утриманням франшизи у сумі 510 грн.

       З урахуванням того, що сума матеріальної шкоди складає 8720,52 грн., а сума франшизи- 510 грн., розмір матеріальної шкоди, яка  сплачена  ЗАТ Страхова компанія «ВУСО»  на користь позивача  складає 8410,52 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_10 належить стягнути на користь позивача ОСОБА_2 франшизу -510 грн. і це є матеріальною шкодою, яка заподіяна позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди.

      Окрім того, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_10 на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов»язані з транспортуванням автомобілю у розмірі 700 грн. ( а.с. 20).

      Позовні вимоги про стягнення витрат, пов»язаних з проведенням авто товарознавчого дослідження у розмірі 200 грн. задоволенню не підлягають, оскільки ці витрати були враховані страховою компанією при виплаті страхового відшкодування і ця обставина не оспорюється сторонами в судовому засіданні.

     Доводи позивача про те, що з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на його користь різницю між страховою виплатою та вартістю відновленого ремонту є необгрунтованими за такими підставами.

     Дійсно, відповідно до ст.. 1194 ЦК України в разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

    Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-1У « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі – Закон № 1961 -1У), який набрав чинності з 1 січня 2005 року, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

     Статтею 9 Закону № 1961-1У встановлено, що страховик зобов»язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов»язкового ліміту відповідальності страховика, що становить 25500 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яке не може перевищувати розміру прямого  збитку.

     Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом ( актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395.

      Відповідно до ст.. 25 Закону України « Про страхування» виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника ( його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта ( сертифіката) , який складається страховиком або  уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком; визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків займаються аварійні комісари .

      З матеріалів справи вбачається, що розмір матеріального збитку при настанні вказаного вище страхового випадку – 8720,52 грн., визначений в акті товарознавчого дослідження № 231208/377 від 25.12.2008 року, яке проведено за заявою позивача.

      Відповідно до ст.. 988 ЦК України, ст.. 9 Закону України « Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розміру збитків та здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору.

     Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов»язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

    Враховуючи той факт, що на момент складання авто товарознавчого дослідження позивач не заперечував проти визначеного  експертом розміру реальних збитків, надані позивачем квитанції на надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля  в січні 2009 році , через місяць після дорожньо- транспортної пригоди, не містять причинного зв»язку між настанням збитків і дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 22.12.2008 року, в судовому засіданні позивач не заявляв клопотання про призначення судової експертизи, суд  приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3786,48 грн.

      Отже, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути франшизу у розмірі 510 грн., витрати, пов»язані з транспортуванням автомобілю у розмірі 770 грн., а всього 1280 грн.

      Відповідно до ст..ст.23,1167 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушенням її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

      Суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження доказами заподіяння відповідачем ОСОБА_3 моральної шкоди позивачу в результаті противоправних дій ОСОБА_3., які не відповідали вимогам п.10.9 Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходились у причинному зв»язку з настанням ДТП.

      Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань з урахуванням ступеня вини відповідача.

      Так, з урахуванням характеру та тривалості страждань позивача, стана здоров»я позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, можливість відновлення його  психологічного стану , суд вважає, що достатнім та розумним розміром відшкодування моральної шкоди в рахунок компенсації моральних страждань позивача буде грошова сума у розмірі  400 грн., яка належить к стягненню з відповідача ОСОБА_3, дії якого знаходились у причинному зв»язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

      Позовні вимоги про стягнення матеріальної і моральної шкоди з ЗАТ СК «ВУСО», заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволенню не підлягають, оскільки страховою компанією було сплачено позивачу суму страхового відшкодування, в яку входить розмір прямого збитку, та  ніяких вимог до страхової компанії позивач не заявляє.

     Відповідно до ст.. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

     Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони   понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

     Позивачем помилково було сплачено 250 грн. в рахунок витрат, пов»язаних з інформаціно-технічним забезпеченням розгляду справи.

     Позивачем також сплачено витрати за інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,50 грн. судовий збір у розмірі 8,50 грн. і  51 грн.

     В матеріалах справи  міститься довідка ( а.с. 19) про сплату позивачем 350 грн. адвокату ОСОБА_11 за підготовку документів по цивільній справі до суду.

Постановою КМ України № 590 від 27.04.2006 року « Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, згідно з додатком. Згідно додатку до вищевказаної постанови граничний розмір компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних справ, якщо компенсація сплачується іншою стороною не повинна перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

      З урахуванням вищевикладеного з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати   у розмірі 190,47 грн.  

       На підставі викладеного, керуючись ст..ст.3,5,7,8,10,14,57-59,60,208-209,212-218 ЦПК України, суд

                                                       В И Р І Ш И В :

       Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди  1280 грн., моральної шкоди – 400 грн., судові витрати у розмірі 190,47 грн., а всього1870,47 грн. ( одна тисяча вісімсот сімдесят грн.. 47 коп.).

       В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

       Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти діб після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти діб з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя: