Судове рішення #7084033

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 року                                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

              Головуючого:  Сопруна В.В.

              Суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.

              При секретарі:  Кирилюк Л.М.

              за участю сторін:  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2009 року,    

В с т а н о в и л а :

         02 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до виконкому Вінницької міської ради про визнання пра-ва власності в порядку спадкування ( а. с. 4-5а ), мотивуючи вимоги наступ-ним. Зі свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Вінниця від ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 341 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її дід ОСОБА_3 ( а. с. 23 ). Після смерті діда на буд. АДРЕСА_1 відкрилася спадщина, єдиною спадкоємицею першої черги є ОСОБА_1, так як дружина ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підт-верджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивіль-ного стану м. Вінниця від 23.08.1995 року за № 2244 ( а. с. 24 ), а їх донька та її матір ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану м. Вінниця від 25.03.1996 року за № 891 ( а. с. 23 ). В даному будинку позивачка проживає з народження і до даного моменту зі своїми дітьми: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 26 ). Після смерті діда позивачем був зроблений в будинку ремонт, виплачені борги діда та здійснена сплата за експлуатацію будинку і землю. Так як даний будинок зареєстрований за покій-ним дідом, то позивач змушена була звернутися до суду з вимогою визнати за нею право власності на будинок в порядку спадкування, зобов’язавши КП «ВООБТІ» здійснити реєстрацію будинку за нею.  

         Ухвалою суду першої інстанції від 08.10.2009 року було замінено нена-лежного відповідача виконком Вінницької міської ради належним – Вінниць-кою міською радою ( а. с. 35 ).

         19.01.2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з завою про залучення її до справи, як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору ( а. с. 68 ) та цього ж дня подала позов до виконкому Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування ( а. с. 70-71 ), мотивуючи йо-го тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її дід ОСОБА_3 ( а. с. 72 ), за яким зареєст-ровано будинковолодіння по АДРЕСА_1 ( а. с. 75 ). Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаного будинку в порядку спадкування.      

         16 лютого 2009 року ОСОБА_2 уточнила власні позовні вимоги ( а. с. 77 ) та просила суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1452,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезепечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.  

         30 березня 2009 року ОСОБА_2 змінила заявлені нею вимоги ( а.с.235 ), де просила визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, зазанченого у технічному паспорті лі-терою «А» та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

         Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.03.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за нею, в порядку спадку-вання за законом, право власності на Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_1, позначеного в технічному паспорті літерою «А». В решті позову відмовлено.

         Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано за нею право власності на Ѕ будинковолодіння АДРЕСА_1, позначеного в технічному паспорті літерою «А».

         Судові витрати залишено за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а. с. 250-251 ).    

         Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 30.03.2009 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку ( а. с. 254-257 ). Апе-лянт просить дане рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким заявлені нею вимоги задоволити в повному об’ємі, а в позові ОСОБА_2 відмовити. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим, без повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, рішення суду ухвалено з невірним застосуванням норм матеріального права, грубим порушеням норм процесуального права.  

         Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рі-шення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         В ідповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, яки-ми обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони під-тверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давнос-ті, тощо ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер-дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра-вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

         Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо-чинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухва-лене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони поси-лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими дока-зами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, дове-деність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його достовірність та допустимість.

         Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

         Судом встановлено, що за ОСОБА_3 зареєстровано будинок АДРЕСА_1, що позначений в технічному паспорті літерою «А» (а. с. 9), решта господарських будівель в будинковолодінні є самовільно побудованими і не прийняті в експлуатацію. Після смерті діда відкрилась спадщина на зазначений будинок, однак спадкова справа не заводилась ( а. с. 43 ).

         Спадкоємцями померлого ОСОБА_3 є його онуки – рідні сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується копіями рішень Ленінського район-ного суду м. Вінниці від 02.10.2008 року ( а. с. 25 ) та від 30.12.2008 року ( а. с. 73-74 ), які прийняли спадщину, фактично всупивши в управління спадковим майном, оскільки проживали, проживають і зареєстровані в спадковому бу-динку по АДРЕСА_1, що підтверджується довідками квар-тального комітету мікрорайону «Підлісний» ( а. с. 76; 113 ).  

         Колегія cуддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Він-ницької області в ухвалі від 25.05.2009 року ( а. с. 270 ), постановленій за нас-лідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського ра-йонного суду м. Вінниці від 30.03.2009 року, останнє було залишено без змін

         Ухвалою колегії cуддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.11.2009 року ( а. с. 189 ) касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25.05.2009 року була задо-волена, вказана ухвала скасована, а справа направлена на новий розгляд до су-ду апеляційної інстанції.

         Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви суду каса-ційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.  

         Вирішуючи дану справу по суті заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимог, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п. 1 поста-нови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 відносини спадкування регулюються правилами цивільного кодексу, якщо спдщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спдкоємців за законом.  

         Враховуючи вказані обставини справи та вимоги ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, задоволивши заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а позов ОСОБА_2 в повному обсязі.

         Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повин-на довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

         Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних ли-ше формальних міркувань.

         Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення по-зову ОСОБА_1, дійшов підставного висновку щодо заявлених в суд вимог. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно, відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.

         Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 безпідставні і висновків суду першої інстанції не спростовують.                                                                                                

         Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 217, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів –

             

У х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

         Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2009 року залишити без змін.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прого-лошення, проте протягом двох місяців з дня набрання законної сили вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

              Головуючий: підпис

              Судді: підписи

            З оригіналом вірно:

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація