АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
23 листопада 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В. В.,
суддів: Медяного В. М., Матківської М. В.,
при секретарі Сніжко О. А.
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2009 року, –
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Замостянського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в спільному майні подружжя на 1/8 (ідеальну) частку квартири АДРЕСА_1, що значиться зареєстрованою в Ѕ частці на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2, в решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи, просив його в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору дарування частки квартири від 03 серпня 2006 року, посвідченого Селезньовою Г. В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ( реєстр № 2828), Ѕ частка квартири АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1
В період шлюбу на ім'я відповідача ОСОБА_2 було придбано 1/2 частку квартири АДРЕСА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 11 листопада 2008 року, посвідченого Майструк В. І., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу (реєстр № 2797).
Відповідно до заяви ОСОБА_1, адресованої приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І., від 13 листопада 2008 року (реєстр № 2796), він дав згоду своїй дружині ОСОБА_2 на придбання 1/2 частки оспорюваної квартири.
Згідно заяви ОСОБА_1, адресованої приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І. від 13 листопада 2008 року (реєстр № 2795), йому було відомо про продаж ОСОБА_5 всієї належної йому Ѕ частки спірної квартири за 105 660 грн. Від переважного права купівлі зазначеної нерухомості він відмовився.
19 травня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, 2001 р. н., ОСОБА_1, 2005 р. н..
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.ч.2,3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення.
Доводи ОСОБА_1, про те що в спільному майні подружжя йому належить половина, спростовується тим, що суд при постановленні рішення по справі врахував інтереси неповнолітніх дітей, які проживають і знаходяться на утриманні відповідача і прийшов до висновку про наявність підстав щодо збільшення частки відповідача в спільному майні подружжя.
Колегія суддів, вважає такий висновок суду обґрунтованим, оскільки він не суперечить нормам процесуального права та обставинам по справі і доводи апеляційної скарги в цій частині його не спростовують.
Спростовуються доводи апеляційної скарги про визнання в судовому порядку, за ОСОБА_1, права власності на Ѕ частину квартири, оскільки таке право він набув з моменту укладення договору дарування, тобто 03.08.2006 року, і воно доказу не потребує.
Таким чином, судова колегія, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим, і вищенаведені обставини стали підставою для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи :
З оригіналом вірно :