АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 1813 Головуючий суддя І інстанції Малихін

Провадження № Суддя доповідач Даниленко В.М.

Категорія:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Малінської С.М.,

Суддів: Даниленка В.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Білицькій Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скар­гою ОСОБА_1 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 27 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Ха- рківобленерго» (далі: АК «Харківобленерго») про порушення умов договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської об­ласті з позовом до АК «Харківобленерго» про захист честі, гідності та ділової репутації, у якому вказував на те, що він є власником домоволодінь за №№ 71,71 «А», розташованих по вул. П. Шутки в с. Коротич Харківського району Харківської області, та споживачем послуг з енергопостачання, які надаються йому енергопостачальником - АК «Харківобленерго» на підставі відповідних договорів.

2 червня 2006 року за його відсутності та в присутності лише його неповнолітнього сина ОСОБА_2, який з ним взагалі не мешкає, але на той час перебував у домоволодінні позивача, працівниками Люботинського РВЕ АК «Харківобленерго» безпідставно був складений акт про начебто маючий місце Ьакт не допуску представників енергопостачальника до електроустановки споживача для контрольної її перевірки та порушення ним ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення, що стало підс­тавою для відключення належних йому домоволодінь від системи енергопостачання напругою 220 В. та 380 В. без відповідного попередження.

При цьому представники АК «Харківобленерго», зловживаючи своїм службовим становищем, нама­галися шантажувати його неповнолітнього сина та розповсюдили серед сусідів завідомо неправдиві ві­домості про начебто незаконне підключення позивачем своїх домоволодінь до лінії електропередач та викрадання ним електричної енергії, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію.

На додаток до цього позивач ОСОБА_1 вказував і на те, що відповідачем - АК «Харківобленерго» де виконуються умови п. 15 укладеного між ними договору про користування електричною енергією від П.11.2002 року № 50030, оскільки останнім не видаються розрахункові книжки з бланками квитанцій або платіжних документів, чим також порушуються його права, як споживача послуг з енергопостачання, оскільки він вимушений самостійно, за власний кошт виготовляти ксерокопії бланків та необхідних пла- тіжних документів для своєчасної оплати спожитої ним електроенергії.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що внаслідок безпідставного відключення його домоволодінь від енергопостачання він зазнав матеріальних збитків, пов’язаних з ушкодженням значної кількості продуктів харчування, що знаходилися в домашньому холодильнику, а крім того, цими діями відповідача йому була завдана й моральна шкода, пов’язана з вимушеною зміною звичного укладу життя а побутовими ускладненнями за відсутності в будинку електроенергії в період з 2 по 11 червня 2006 року, а також розповсюдженням завідомо неправдивої щодо нього інформації, позивач ОСОБА_1 просив суд:

-визнати дії працівників АК «Харківобленерго», пов’язані з відключенням його домоволодінь від системи енергопостачання, неправомірними;

-зобов’язати відповідача - АК «Харківобленерго» спростувати відомості щодо незаконного трьохфазного підключення домоволодіння позивача до системи енергопостачання, як такі, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність останнього, шляхом розміщення відпо­відної об’яви в газеті «Харківський кур’єр»;

заборонити АК «Харківобленерго» відключати належні йому домоволодіння від системи енер­гопостачання за несплату спожитої електроенергії до передачі йому розрахункових книжок з бланками квитанцій та надання розумного строку для оплати необхідних рахунків; зобов’язати відповідача - АК «Харківобленерго» відкликати акт № 02-03462 від 02.06.2006 ро­ку про порушення позивачем ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення; зобов’язати відповідача - АК «Харківобленерго» передати йому акт на підключення належних йому домоволодінь, розташованих по вул. П. Шутки, 71,71 «А» в с. Коротич Харківського ра­йону Харківської області, до електричної мережі;

стягнути з відповідача на його користь завдані незаконним відключенням електроенергії мате­ріальні збитки в сумі 191 грн. 95 коп. (вартість зіпсованих продуктів харчування), а також 1700 грн. в рахунок відшкодування заподіяної йому неправомірними діями відповідача моральної шкоди.

У січні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з іншим позовом про захист честі, гідності та ділової репутації в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, у якому посилаючись на ті ж самі обставини щодо незаконного відключення належних йому домоволодінь від електропостачання за його особистої відсутності та в присутності лише неповнолітнього сина, просив суд стягнути з відпові­дача - АК «Харківобленерго» на користь неповнолітнього ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завда­ної тому моральної шкоди 1700 грн.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 26 лютого 2008 року зазначені вище позовні вимоги ОСОБА_1 були об’єднані в одне провадження для їх спільного розгляду по суті.

В процесі розгляду справи судом позивач ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги й просив суд додатково стягнути з відповідача - АК «Харківобленерго» на його користь 8 грн. 50 коп. судових витрат, пов’язаних з оплатою ним судового збору при апеляційному оскарженні ухвали Люботинського міського суду Харківської області від 26 вересня 2007 року про передачу цивільної справи за підсудністю на розг­ляд до Червонозаводського районного суд м. Харкова, а також 3 грн., сплачені ним при цьому за банків­ські послуги; судові витрати в розмірі 990 грн. у якості відповідної компенсації за відрив його, позивача від звичайних занять за час відключення належного йому домоволодіння від електропостачання (упуще­ну вигоду) та в зв’язку з його явкою до суду; 5 грн. витрат на проїзд до суду; витрати, понесені ним в зв’язку з явкою до суду свідка ОСОБА_5 та сплатою свідкам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 компенсації за відрив їх від звичайних занять, загальний розмір яких складає 110 грн. 52 коп.

При цьому позивач ОСОБА_1 уточнив і свої позовні вимоги, щодо розмірів відшкодування запо­діяної йому матеріальної та моральної шкоди, в зв’язку з чим просив суд стягнути з АК «Харківобленер­го» на його користь:

191 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням продук­тів харчування внаслідок неправомірного відключення належного йому домоволодіння від електропостачання;

1 700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням працівниками АК «Харківобленерго» недостовірної стосовно нього інформації, яка принижує його честь, гід­ність та ділову репутацію;

5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірним відключенням належного йому домоволодіння № 71 по вул. П. Шутки в с. Коротич Харківського району Ха­рківської області від електричної мережі та тривалим невиконанням відповідачем - АК «Хар­ківобленерго» своїх договірних зобов’язань щодо видачі позивачеві, як споживачу послуг з енергопостачання, розрахункової книжки для здійснення ним платежів за використану елект­роенергію;

1 700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірним відключенням від електричної мережі належного йому домоволодіння № 71 «А» по вул. П. Шутки в с. Коро­тич Харківського району Харківської області.

Представник відповідача - АК «Харківобленерго» заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не визна­ла та просила суд відмовити в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність.

При цьому вона пояснила, що АК «Харківобленерго» будь-якої недостовірної інформації, яка б по­рушувала особисті немайнові права позивача ОСОБА_1, а тим більше його неповнолітнього сина ОСОБА_7, та принижувала честь, гідність та ділову репутацію останніх, ніколи не поширювала, а відключення належних ОСОБА_1 домоволодінь від системи електропостачання мало місце в зв’язку з по­рушенням діючих правил приєднання до електромереж з боку самого позивача.

Зазначена цивільна справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 07 жовтня 2009 року заявлені пози­вачем ОСОБА_1 загальні вимоги, як такі, що по своїй суті є різнорідними, були роз’єднані у самос­тійні провадження, оскільки їх спільний розгляд ускладнював вирішення справи.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 27 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1, що стосуються порушення відповідачем - АК «Харківобленерго» умов договору, відшко­дування завданої матеріальної та моральної шкоди, задоволені частково.

Суд визнав дії працівників АК «Харківобленерго», пов’язані з відключенням домоволодінь позивача ОСОБА_1 від системи енергопостачання, неправомірними, зобов’язавши при цьому відповідача пере­дати останньому акт на підключення належних йому домоволодінь до системи енергопостачання.

Суд стягнув з відповідача - АК «Харківобленерго» на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок від­шкодування завданих йому матеріальних збитків 191,95 грн., а також 1 500 грн. в рахунок відшкодуван­ня заподіяної йому відповідачем моральної шкоди.

Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача 27,50 грн. судових витрат, пов’язаних з яв­кою до суду свідка ОСОБА_8

У задоволенні іншої частини заявлених позивачем ОСОБА_1 вимог, судом першої інстанції ві­дмовлено.

Додатковим рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11 лютого 2010 року з відповідача - АК «Харківобленерго» на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто 5 грн. судових витрат, пов’язаних з явкою останнього до суду.

Не погодившись частково із прийнятим судом по справі рішенням в частині, що стосується визначе­ного судом розміру відшкодування заподіяної йому відповідачем моральної шкоди та відмови у стягнен­ні з відповідача на його користь компенсації за відрив від звичайних занять, позивач ОСОБА_1 в апе­ляційній скарзі просить змінити це судове рішення в зазначеній частині, стягнувши з відповідача на його користь в рахунок відшкодування завданої неправомірними діями останнього моральної шкоди 6 700 грн., а також 1 540,50 грн. в рахунок компенсації за відрив від звичайних занять відповідно до ст. 85 ЦПК України.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції об­ставин, що стосуються заподіяння йому невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань та від­ключенням належних йому домоволодінь від електричної мережі моральної шкоди, а також на безпідста­вну відмову суду у стягненні з останнього на його користь грошової компенсації (упущеної вигоди) за відрив від звичайних занять.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення у відповідності до ст. 303 ЦПК України судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, однак з інших підстав.

Підставами для зміни рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, якщо це пору­шення призвело до неправильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що за наявності зазначених вище підстав, виявлених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, останній не обмежений доводами апеляційної скар­ги.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

В даному ж випадку ухвалене по справі рішення в частині відшкодування завданої позивачеві мора­льної шкоди не відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині відшкодування моральної шкоди, завданої відключенням домоволодінь позивача від мережі електропостачання, суд першої інстанції виходив із то­го, що така шкода підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1167 ЦК України та Закону України «Про за­хист прав споживачів».

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Як встановлено по справі, позивач ОСОБА_1 є власником домоволодінь, розташованих по вул. П. Шутки, 71, 71 «А» в с. Коротич Харківського району Харківської області, та споживачем послуг з енергопостачання, які надаються йому АК «Харківобленерго» на підставі відповідних договорів про ко­ристування електричною енергією ( №№ 50029, 50030), укладених між сторонами 21.11.2002 року, в яких останні обумовили як взаємні права та обов’язки кожного із них так і відповідальність за порушен­ня ними своїх договірних зобов’язань (т.1 ас. 13-14, 15-16).

Виходячи з положень ст. ст. 6, 626 - 631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для на­лежного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України однією з підстав виникнення зобов’язання є заподіяння шкоди іншій особі (делікт), воно виникає там, де заподіював шкоди і потерпілий не перебували між со­бою у зобов’язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зо­бов’язальних правовідносин.

За п.п. 43-44, 46 ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення, затверджених постановою постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 з наступними змінами (далі: ОСОБА_3), енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його май­ну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник не­се відповідальність згідно із законодавством та договором.

Тобто відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання з постачання електричної енергії.

Укладеними між сторонами договорами про користування електричною енергією відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення енергопостачальником своїх договірних зобов’язань, також не передбачено

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який поширюється на спірні правовідносини, споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, однак лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров’я продукцією.

Разом із тим, судом не встановлено, що припинення електропостачання споживачеві ОСОБА_1, само по собі є небезпечним для життя і здоров’я останнього, а тому законні підстави для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди в даному випадку відсутні, в зв’язку з чим, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає за необхідне скасувати ухвалене судом першої інстанції рішення в частині, що стосується відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди, відмовивши в задоволенні цих позов­них вимог за їх безпідставністю.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, необґрунтовано відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат - грошо­вої компенсації за відрив від звичайних занять, передбаченої ст. 85 ЦПК України, то ці доводи апелянта судова колегія оцінює критично та відхиляє, оскільки виходячи з комплексного аналізу вказаної правової норми така компенсація стороні пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати можлива за наяв­ності об’єктивних матеріальних втрат, пов’язаних з явкою її до суду, однак позивач у процесі розгляду справи судом так і не спромігся пояснити, чим саме він мав чи міг займатися в період перебування в суді та які втрати в зв’язку з цим він поніс.

Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими й на правильність ухваленого по справі рішення в оскаржуваній його частині не впливають.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314,316,317,319 ЦПК У країни, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 27 січня 2010 року в частині стягнен­ня з Акціонерної компанії «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

У решті рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуювий:

Судді: