Справа № 2а-27265/09/1270

Категорія № 6.12

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2009 року                                                                               місто Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

            судді: Шембелян В.С.,

           при секретарі: Юсків С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Лугань” про стягнення заборгованості  зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому зазначила, що у відповідності зі ст. 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страхувальники зобов’язані  своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Лугань” взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області як платника страхових внесків за № 1207000641, у зв’язку з чим взяло на себе зобов’язання страхувальника зі сплати страхових внесків до Фонду СНВ України.

Відповідно до п. 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

На момент пред’явлення позовної заяви, згідно розрахункової відомості за дев’ять місяців 2009 року, заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка зі сплати страхових внесків) ТОВ Агрофірма „Лугань” становить у розмірі 464,15 грн., та нарахована пеня у розмірі 6,90 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за дев’ять місяців 2009 року від 07.10.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Лугань” заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 471,05 грн. на користь відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.

Представник відповідача у судове засіданні не з’явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний: своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п.4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.07 № 36 (далі – Інструкція) сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).

Розміри страхових внесків  страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що  включають витрати на виплату основної та  додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

П. 4.12, 4.13, 4.14 вказаної Інструкції встановлено порядок та строки сплати зазначених страхових внесків, які сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

    Згідно п. 5.1. Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відноситься до категорії осіб, які є платниками обов’язкових страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, котрі повинні перераховуватися на рахунок позивача, зареєстрований у позивача як платник зазначених обов’язкових страхових внесків 13.01.2003 року за реєстраційним номером 1207000641 та з цього часу прийняв на себе зобов’язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду.(а.с.9)

 Відповідачеві визначено строки та розмір страхових внесків, однак, цей обов’язок відповідачем виконувався неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість з цих внесків у розмірі 464,15 грн., та нарахована пеня у розмірі 6,90 грн. Відповідач не сплатив своєчасно та повністю страхові внески до Фонду СНВ України, що підтверджується розрахунковою відомостю про нарахування і перерахування страхових внесків за дев’ять місяців 2009 року від 07.10.2009 року. (а.с. 11).

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Лугань” (ідент.код 32025450) на користь відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області  заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 471,05 грн., з яких 464,15 грн. – недоїмка, 6,90 грн. – пеня. (чотириста сімдесят одна грнивня 05 копійок)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови  складено  18 грудня 2009року  

Суддя             В.С. Шембелян