АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5165                                  Головуючий у 1 інстанції             2009  р.                                Носик М.А.

                                                      Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“17” грудня 2009 року                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:    Калашнікової О.В

        Суддів :               Подліянової Г.С.

Бондаря В.О.

    При секретарі:   Петровій О.Б.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

          ОСОБА_4

          на рішення Василівського районного суду Запорізької області від “06” жовтня 2009 року по справі за позовом

ОСОБА_4 до Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Запорізької дирекції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Солопова Михайла Олександровича про зміну запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Запорізької дирекції про зміну запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві зазначала, що 02.06.2007 року її було прийнято на роботу у Центру поштового зв’язку № 3 УДППЗ „Укрпошта”. Наказом № 420-к від 23.07.2007 року її було переведено на посаду начальника ВПЗ Дніпрорудний – центр. 22.06.2009 року вона звернулась до начальника ЦПЗ № 3 Солопова М.О. із заявою про звільнення її із займаної посади у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров’я. Наказом № 602-к від 22.06.2009 року її було звільнено з посади на підставі ст. 38 КЗпП України з приміткою вихід на пенсію. Посилаючись на те, що у зв’язку із загальним захворюванням їй було встановлено 3 групу інвалідності і з огляду на стан здоров’я вона була вимушена звільнитися із займаної посади, а в трудовій книжці запис про підстави звільнення не відповідає дійсності, що позбавляє її можливості зареєструватися в центрі зайнятості, як такої, що шукає роботу та права на подальше працевлаштування, просила суд зобов’язати адміністрацію Центру поштового зв’язку № 3 УППЗ „Укрпошта” змінити запис у трудовій книжці № 33 від 22.06.2009 року та викласти його наступним чином: „Звільнена за ст. 38 КЗпП України з приміткою за станом здоров’я. Підстава власна заява”, стягнути з відповідача на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 1000 грн.  

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 24 липня 2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, начальника Центру поштового зв’язку № 3 Запорізької дирекції УДППЗ „Укрпошта” Солопова Михайла Олександровича

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 02.06.2007 року була прийнята на роботу учнем оператора поштового зв’язку у ВПЗ Дніпрорудний-2 УДППЗ „Укрпошта”. 23.07.2007 року її переведено на посаду начальника ВПЗ Дніпрорудний - центр (а. с. 11-12).

22.06.2009 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про звільнення із займаної посади у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності. У зв’язку з чим ОСОБА_4 була звільнена з посади з 22.06.2009 року за ст. 38 КЗпП України з приміткою „вихід на пенсію”, про що свідчить запис у трудовій книжці (а. с. 12).

Звертаючись до суду з позовом про зміну формулювання причини звільнення, позивачка посилалась на те, що запис у трудовій книжці про звільнення не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства України. Оскільки пенсіонери за віком не реєструються в службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, запис про звільнення її з посади у зв’язку з виходом на пенсію позбавляє її права скористатися наданим діючим законодавством правом щодо працевлаштування інваліда.  

Між тим, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, запис у трудовій книжці ОСОБА_4 щодо причини звільнення зроблено у відповідності до вимог ст. 38 КЗпП України та „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 58 від 29 липня 1993 року.

Посилання позивачки на те, що запис у трудовій книжці про звільнення у зв’язку з виходом на пенсію позбавляє її права стати на облік у центр зайнятості, як такої, що шукає роботу є безпідставними, оскільки, як вбачається з довідки Дніпрорудненської філії Василівського районного центру зайнятості ОСОБА_4 було відмовлено у реєстрації її, як такої що шукає роботу, у зв’язку з ненаданням нею посвідчення інваліда.

Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про недоведеність позивачкою позовних вимог про зміну запису у трудовій книжці. Відповідно не викликає сумніву і висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішення суду першої інстанції, на думку колегії суддів, постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.  

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від “06” жовтня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: