Справа № 22ц-9165/09                                                                     Головуючий у 1 інстанції Мірошніченко М.А.

Категорія 27                                                                                      Доповідач Соломаха Л.І.

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року                                            Апеляційний  суд Донецької області  в складі:

головуючого-судді                                         Рибалко Л.І.

суддів                                                  Соломахи Л.І., Олєйникової Л.С.

при секретарі                                                Артамоновій С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за  кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 жовтня 2009 року,  -

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за  кредитним договором.

Зазначало, що 20 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого банк 20 червня 2006 року надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 10 000 грн. строком до 20 червня 2009 року зі сплатою 17% річних за користування кредитом. В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором банком 20 червня 2006 року був укладений договір поруки з ОСОБА_3

Станом на 02 квітня 2009 року сума заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором склала 19 127 грн. 05 коп., з яких непогашена сума кредиту – 7 047 грн. 59 коп., відсотки за користування кредитом та пеня – 12 079 грн. 46 коп.

Просив стягнути на його користь заборгованість у сумі 19 127 грн. 05 коп. з відповідачів солідарно (а.с. 4-5).

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 жовтня 2009 року розірвано кредитний договір № 014/0088/82115970 від 20 червня 2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 З  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 127 грн. 05 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 191 грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн., всього 19 568 грн. 32 коп. (а.с. 33-34).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що з 11 вересня 2007 року він кредит не сплачує, а тому банк пропустив річний строк позовної давності, передбачений ст. 258 ЦК України, для звернення до суду з позовом про стягнення з нього пені, про що він зазначав під час судового засідання (а.с. 38).

В судове засідання апеляційного суду представник позивача - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 58, а.с. 61).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 20 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0088/82115970, згідно якого банк надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної лінії з лімітом 10 000 грн. строком на 36 місяців з 20 червня 2006 року до 20 червня 2009 року, а позичальник зобов’язаний погашати кредит щомісяця згідно графіку погашення та сплачувати банку відсотки за користування кредитом 17% річних.

Згідно п. 6.5 кредитного договору Банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання Позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Згідно п. 9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов’язань (а.с. 6-7).

20 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 014/0088/82/115970/2, згідно якого у випадку невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань, які випливають з умов кредитного договору № 014/0088/82115970 від 20 червня 2006 року, ОСОБА_3 несе з ним солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки (а.с. 10).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0088/82115970 від 20 червня 2006 року станом на 02 квітня  2009 року склала 19 127 грн. 05 коп., а саме,  борг за кредитом – 7 047 грн. 59 коп., відсотки за користування кредитом та пеня – 12 079 грн.  46 коп. (а.с. 8-9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, має заборгованість і позивач відповідно до п. 6.5 кредитного договору має право вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.  Відповідач ОСОБА_3, як поручитель, несе солідарну з відповідачем ОСОБА_2 відповідальність за невиконання останнім зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України пі д час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду оскаржується лише відповідачем ОСОБА_2, який не згодний із стягненням з нього пені за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом.

Висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором відповідає обставинам справи.

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи встановлено, що банк свої зобов’язання за договором виконав, надав відповідачу ОСОБА_2 грошові  кошти у сумі 10 000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, доданого позивачем до позовної заяви, станом на 02 квітня 2009 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором складала 19 127 грн. 05 коп., з яких залишок заборгованості за кредитом – 7 047 грн. 59 коп., заборгованість за процентами – 1 802 грн. 73 коп., пеня за порушення строків погашення ссудної заборгованості – 7 731 грн. 18 коп., в тому числі за останній рік  - 5 039 грн. 80 коп., за порушення строків погашення процентів – 2 545 грн. 55 коп., в тому числі за останній рік – 2 168 грн. 16 коп. (а.с. 8-9).

Відповідач ОСОБА_2 визнає, що після 11 вересня 2007 року платежі за кредитним договором не вносив, що станом на 02 квітня 2009 року сума заборгованості за кредитним договором складала: основний борг за кредитом – 7 047 грн. 59 коп., відсотки за користування кредитом – 1 802 грн.  73 коп. (а.с. 26).

Відповідач ОСОБА_2 визнає, що вказана заборгованість на теперішній час ним не погашена.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, пеня, яка передбачена п. 9.1 кредитного договору, нарахована позивачем за порушення строків погашення ссудної заборгованості - з грудня 2006 року та за порушення строків погашення процентів - з квітня 2007 року.

З позовом до суду позивач звернувся 09 червня 2009 року.

Відповідно до п. 1 частини 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Договір про збільшення цієї позовної давності між сторонами кредитного договору відповідно до ст. 259 ЦК України не укладався. В  кредитному договорі умови про  збільшення цієї позовної давності також відсутні.

Відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України відповідач ОСОБА_2 до винесення судом рішення заявляв про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, про що ним заявлялося навіть письмово в запереченнях на позовну заяву (а.с. 26).

Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте суд першої інстанції вимоги ст. 258, ст. 267  ЦК України не врахував, внаслідок чого постановив рішення про стягнення з відповідачів пені за весь час прострочення, порушивши норми матеріального права, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Відповідно до частини 2 ст. 264 ЦК України  позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Враховуючи, що з позовом до суду, в тому числі про стягнення пені, позивач звернувся 09 червня 2009 року, право на стягнення пені відповідно до ст. 258 ЦК України в межах спеціального строку позовної давності позивач має лише за період з 09 червня 2008 року, оскільки доказів поважності причин пропущення позовної давності позивачем суду не надано.

Згідно розрахунку позивача пеня за порушення строків погашення ссудної заборгованості за період з 09 червня 2008 року по 02 квітня 2009 року складає - 4565 грн. 98 коп., за порушення строків погашення процентів – 2 060 грн. 85 коп. (а.с. 8-9). Зазначені суми пені, які встановлені апеляційним судом, не збігаються з сумами пені зазначеними позивачем як такі, що нараховані за останній рік (відповідно 5 039 грн. 80 коп. та 2 168 грн. 16 коп.), оскільки позивачем сума пені розраховувалася за останній рік за період з квітня 2008 року, а апеляційним судом вона розрахована з червня 2008 року, оскільки з позовом до суду позивач звернувся в червні 2009 року.

Тобто, сума пені, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_2 в межах строку спеціальної позовної давності складає 6 626 грн. 83 коп. Що стосується вимог про стягнення пені за період до 09 червня 2008 року, вони задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі позовної давності .

Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки, тобто пені, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідачів, не перевищує розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 за кредитом, підстав для зменшення пені, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_2, не має.  

Враховуючи викладене, рішення суду щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_2, підлягає зміні. Заборгованість боржника ОСОБА_2 за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача, в межах строків позовної давності, складає 15 477 грн. 15 коп., в тому числі основний борг за кредитом – 7 047 грн. 59 коп., відсотки за користування кредитом – 1 802 грн.  73коп., пеня - 6 626 грн. 83 коп.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначена заборгованість відповідно до ст. 553, ст. 554 ЦК України підлягає стягненню солідарно -  з боржника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, який є поручителем ОСОБА_2

Підстави для скасування судового рішення та направлення його на новий розгляд до суду першої інстанції, про що просить в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2В,  відсутні. Виключний перелік таких підстав встановлений ст. 311 ЦПК України та по справі жодної з них не встановлено.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України я кщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -  пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 191 грн. 27 коп. (а.с. 3).

Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 477 грн. 15 коп., з яких   судовий збір підлягає сплаті у розмірі 154 грн. 77 коп. (1% від 15 477,15), які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів в рівних частках, тобто по 77 грн. 39 коп.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати станом на 09 червня 2009 року сплачувалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ» в розмірі 250 грн.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено саме таку суму (а.с. 1-2). Сума зазначених витрат не пов’язана із сумою задоволених позовних вимог, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі за рахунок відповідачів в рівних частках, тобто по 125 грн.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 жовтня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором та судових витрат в загальній сумі 19 568 грн. 32 коп. змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0088/82115970 від 20 червня 2006 року у розмірі 15 477 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 15 коп., з яких основний борг за кредитом – 7 047 грн. 59 коп., відсотки за користування кредитом – 1 802 грн.  73коп., пеня за період з 09 червня 2008 року по 02 квітня 2009 року - 6 626 грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору з кожного по 77 (сімдесят сім) гривень 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного по 125 (сто двадцять п’ять) гривень 00 коп.

В решті рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 жовтня 2009 року залишити без змін.

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців  з дня набрання ним  законної сили.

Головуючий:                          Л.І. Рибалко

            Судді:                                                                                    Л.І. Соломаха

                                                                                                           Л.С. Олєйникова