Справа № 9021 Головуючий у 1 інстанції Биліна Т.І.
Категорія 30 Доповідач Ювченко Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Постолової В.Г., Шамрило Л.Г.
При секретарі : Алєксєєваій Г.Є.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни у м.Вугледарі Донецької області на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Апеляційною скаргою оскаржується рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2009 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1стягнено на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 18 000грн.
В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 23 роки, він працював на підприємствах вугільної промисловості з шкідливими умовами праці. Робота в шахті під землею пов»язана з тяжкою фізичною працею в несприятливих метеорологічних умовах з постійним контактом з пилом, токсичними газами, з постійними фізичними навантаженнями і перевантаженнями, робота пов»язана з шумом і вібраціями.
Це стало причиною розвитку у позивача професійного захворювання: хронічної вертиброгенної попереко- крижової радікулопатії та коніотуберкулбозу, селікатозу інтерстіціальної форми У зв»язку з професійним захворюванням був складений Акт розслідування професійного захворювання від 10 листопада 2003р. та 24 січня 2005року, де комісія по розслідуванню професійного захворювання дійшла висновку, що вказане захворювання виникло внаслідок тяжкої, фізичної праці, у зв»язку з недосконалістю технологічних процесів, чим порушено право позивача на трудову діяльність у безпечних умовах.
За висновком МСЕК від 26.11.2003 року, вперше позивачу встановлено 40% втрати працездатності у зв»язку з професійним захворюванням безстроково. При наступному огляді МСЕК 08.02.2005р. йому була визначена 3 група інвалідності та встановлено 60 % стійкої втрати працездатності по сукупності, з яких 40% по хронічній вертиброгенній попереко- крижовій радікулопатії та 20% по коніотуберкульозу.
Втрата здоров”я спричинила позивачу моральні страждання, він довгий час лікувався, здоров»я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв»язки, це вимагає значних додаткових зусиль для організації свого життя, весь свій час витрачає на лікування в амбулаторних чи стаціонарних медичних установах, чи проходження медичних консультацій, постійно відчуває біль, це привело до порушення в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Тому просив стягнути моральну шкоду в сумі 80 000грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на Закон України від 23.02.2007р. №717-У яким скасовані статті ЗУ «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійне захворювання, які потягли втрату працездатності», які передбачали відшкодування моральної шкоди відповідачем.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу ОСОБА_1спричинені моральні страждання у зв»язку з отриманням професійного захворювання.
Постановляючи рішення, суд врахував, що відповідно до вимог ст.ст. 21,28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,”від 23.09.1999р., який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК, при настанні страхового випадку, потерпілому проводиться відшкодування шкоди, спричиненої працівнику у повному об”ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння цієї шкоди .
Прийняття Законами України Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 р.р. норм, якими зупинено дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „е” пункту 1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не поширюється на правовідносини , які виникли до їх прийняття.
Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв”язку з професійним захворюванням Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з 60% ступеню втрати професійної працездатності позивачем відповідно до висновків МСЕК від 26.11.2003р. та 08.02.2005р. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню слід врахувати рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» зі змінами і доповненнями, відповідно до яких необхідно врахувати, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.
Суд постановив рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасуваня не встановлено, відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307 , 308 , 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Вугледарі Донецької області відхилити. Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.
СУДДІ: