Справа № 2-2713/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2009 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді Ходасевича О.В.,
при секретарі Ребізант Ю.В.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд –
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому посилається на те, що 10 квітня 1993 року між ними зареєстровано шлюб Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 173.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, питання про місце проживання дитини та її утримання - вирішено в добровільному порядку, дитина буде проживати разом з відповідачкою.
Шлюб розпався, причиною розпаду шлюбу була несхожість їхніх характерів, тому в сім’ї часто були сварки. З відповідачкою проживає окремо, за різними адресами, фактичні шлюбні відносини вони припинили з 2006 року, спільного господарства не ведуть. Вважає, що сім’я розпалася та відновлена бути не може, тому просив шлюб між ним та відповідачкою розірвати.
В судовому засіданні позивач в повному обсязі підтримав свої позовні вимоги та, посилаючись на ті ж самі підстави, просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Відповідачка проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 10 квітня 1993 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 173 (а.с.6).
Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом з позивачкою (а.с.7).
Фактичні шлюбні відносини вони припинили з 2006 року, мешкають окремо, спільного господарства не ведуть.
Згідно вимог ст. 112 СК України – шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Сторони припинили фактичні шлюбні відносини з причини різних поглядів на спільне життя, спільного господарства не ведуть, в добровільному порядку вирішили питання про місце проживання неповнолітньої дитини, яка буде проживати з відповідачкою, спорів про розподіл майна сторони не мають.
Таким чином, суд приходить до висновку проте, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, тому позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу – підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати після розірвання шлюбу за вимогами, за клопотанням позивача покладаються на нього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 104-105, 110-112 СК України, ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 квітня 1993 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 173 – розірвати.
Місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір’ю ОСОБА_2 - АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в дохід держави в розмірі 17 (сімнадцять) гривень.
ОСОБА_2 - від сплати державного мита – звільнити
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження в апеляційний суд через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга в апеляційний суд через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя О.В. Ходасевич