Справа № 22-ц-1944/2011
Категорія 10
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Васильковського В.М.
суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.
секретаря Возняк В.Д.,
з участю відповідачки ОСОБА_2,
представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про встановлення сервітуту (права користування) приміщеннями першого поверху незавершеного будівництва та визначення місця постійного проживання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
в серпні 2009 року ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.02.2005 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано, а рішенням цього ж суду від 14.06.2007 року проведено поділ спільного майна подружжя, згідно якого поділено об’єкт незавершеного будівництва (домоволодіння), розташований по вул. Вербова, 12 в м. Івано-Франківську. У відповідності до поділу ОСОБА_2 виділено перший поверх, а йому виділено другий поверх, який у зв’язку із незавершеними ремонтними роботами не є придатним для проживання. Дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення суду про розірвання шлюбу залишена проживати разом з відповідачкою, однак остання чинить їй перешкоди у користуванні житлом.
В червні 2010 року представник позивачки ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги, вказуючи, що оскільки ОСОБА_5 є повнолітньою, об’єкт незавершеного будівництва перебуває у спільній частковій власності, тому просила встановити сервітут (порядок користування) на користь ОСОБА_5 на перший поверх об’єкту незавершеного будівництва по вул. Вербова, 12 в м. Івано-Франківську, а саме: на «прихожу», загальною площею 20,52 кв.м., «кухню», загальною площею 5,67 кв.м., «веранду», загальною площею 7,77 кв.м.; визначити місце постійного проживання ОСОБА_5 за вказаною адресою, судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Встановлено сервітут (порядок користування) на користь ОСОБА_5 на перший поверх незавершеного будівництва за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вербова, 12, а саме на «прихожу», загальною площею 20,52 кв.м., «кухню», загальною площею 5,67 кв.м., «веранду», загальною площею 7,77 кв.м. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права зазначає, що судом не досліджено всіх обставин справи. Судом не взято до уваги те, що вона не створює ніяких перешкод дочці у користуванні приміщеннями, а до ініціатора позову ОСОБА_6 неодноразово застосовувались офіційні попередження про недопущення насильства в сім’ї. Неспроможними, з правової точки зору є позовні вимоги щодо встановлення сервітуту. Задовольняючи позов суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_5 не зареєстрована у незавершеному будівництвом будинку. Сервітутне право проживання у приміщенні регулюється нормами ст. 405 ЦК України. У даному випадку будинок є незавершений будівництвом. Приміщення першого поверху по вул. Вербовій, 12 в м. Івано-Франківську, які належать їй на праві приватної власності, не можуть бути предметом даного спору. Тому просила оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали, представник позивача доводи апеляційної скарги заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
У порушення зазначених правових норм та роз'яснень, викладених у п. п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив факти, які підлягають встановленню, у зв’язку з чим неправильно застосував норми матеріального права, не застосував закон, який підлягав застосуванню та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_5 є членом сім’ї відповідачки ОСОБА_2, вона має право користуватись спільним житлом – першим поверхом об’єкту незавершеного будівництва по вул. Вербова, 12 в м. Івано-Франківську.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він суперечить обставинам справи та вимогам закону.
Цивільний кодекс України розмежовує поняття права користування чужим майном та права членів сім’ї власника житла на користування цим житлом.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
У статті 403 ЦК України визначено зміст сервітуту, як обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Разом з тим, право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом регулюється положеннями ст. 405 ЦК України та нормами Житлового кодексу України, згідно яких члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
За змістом ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Встановлюючи сервітут (порядок користування) на користь ОСОБА_5 на перший поверх незавершеного будівництва за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вербова, 12, а саме на прихожу, кухню, веранду, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, одночасно пославшись на положення ст. 401 ЦК України (право користування чужим майном (сервітут) та ст. 405 ЦК України (право члена сім'ї власника житла на користування цим житлом), які регулюють не однакові за змістом правовідносини.
При цьому суд не врахував, що ОСОБА_5 не є власником та не зареєстрована в об’єкті незавершеного будівництва по вул. Вербова, 12 в м. Івано-Франківську, а перший поверх цього незавершеного будівництва не може бути житлом, поняття якого визначене у ст. 379 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому постановлене у справі судове рішення в частині встановлення сервітуту (порядку користування) приміщеннями підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Рішення суду про відмову у задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання ОСОБА_5 постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2011 року в частині встановлення сервітуту (порядку користування) на користь ОСОБА_5 на перший поверх незавершеного будівництва за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вербова, 12, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про встановлення сервітуту (права користування) приміщенням першого поверху незавершеного будівництва за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вербова, 12, а саме на «прихожу», загальною площею 20,52 кв.м., «кухню» загальною площею 5,67 кв.м., «веранду», загальною площею 7,77 кв.м. та стягнення судових витрат, відмовити.
В частині відмови у визначенні місця проживання ОСОБА_5 рішення Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Проскурніцький П.І. Ясеновенко Л.В.