РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне рішення суду
№2-40/2008
05 червня 2008 р. м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі
головуючої судді Карпушової О.В.
при секретарі Глушко К.А.
за участю сторін представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3
ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа виконавчий комітет Калінінської районної м. Донецька Ради, про встановлення спадкової маси, про визнання права власності, про розподіл та виділ квартири, про стягнення компенсації, -
ВСТАНОВИВ:
19.03.2007 р. до суду надійшов позов ОСОБА_3 , в інтересах якого подала позов його законний представник - мати ОСОБА_1, до відповідачки ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1. Заявник зазначив, що його батькові ОСОБА_6 на праві власності належала вказана квартира. 03.02.2006 р. ОСОБА_6 помер, залишивши заповіт на відповідачку по справі ОСОБА_5 Відповідно до ст. 1241 ЦК України, позивач, як неповнолітній спадкоємець, має право на обов'язкову долю в спадщині, тому він просить визнати за ним право власності на 1/6 частину в квартирі, стягнувши на його користь грошову компенсацію за його долю квартири у розмірі 3445 грн.
1. 20.09.2007 р. позивач уточнив позовні вимоги: просить визнати за ним право власності на 1/8 частину квартири, виділити йому вказану частину, стягнути з відповідачки грошову компенсацію за вказану частину, залишивши всю квартиру відповідачці у власність.
1. 14.03.2007 p., після проведення судової будівельно-технічної експертизи, позивач уточнив позовні вимоги, просить встановити, що спадкова маса померлого ОСОБА_6 на момент його смерті 03.02.2006 р. складалася з 3/4 частини квартири АДРЕСА_2; визнати за ним право спільної сумісної власності в порядку спадкування на 1/8 частину вказаної квартири, за ОСОБА_5 на 7/8 частини; розділити вказану квартиру, виділивши відповідачці вказану квартиру в натурі у власність, а йому стягнути з відповідачки грошову компенсацію за його долю у розмірі 29743 грн., визначену експертизою. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати: судовий збір - 297 грн., витрати на інформаційне-технічний розгляд справи - 30 грн., витрати на проведення експертизи 422грн.28коп., витрати на юридичну допомогу - 800 грн.
У попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. 05.06.2008 р. в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, подав заяву про слухання справи за його відсутності за участю його представників, підтримав позовні вимоги, (а.с. 209).
Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі зазначила, що неповнолітній ОСОБА_3 , як неповнолітній спадкоємець, має право на обов'язкову долю у спадщині, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_6 Висновком експерта встановлена дійсна ринкова вартість квартири, тому вартість 1/8 частини квартири у розмірі 29743 грн. підлягає стягненню з відповідачки.
ОСОБА_2, представник позивача, також підтримала позовні вимоги, зазначила, що після отримання необхідних документів щодо власників квартири, позивач зміг уточнити позовні вимоги. Представник підкреслила, що спадкодавцю ОСОБА_6 на момент смерті належало 3/4 частини квартири, отримані ним в наслідок приватизації та у спадок від дружини ОСОБА_7 3/4 частини квартири є спадковою масою. Згідно діючого законодавства позивач як неповнолітній спадкоємець має право на обов'язкову частку у спадщині в незалежності від змісту заповіту, складеного ОСОБА_8 на відповідачку. У зв'язку з тим, що за висновком експерта виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим, позивач просить виділити його частку, шляхом одержання від іншої співвласниці ОСОБА_5 , грошової компенсації - вартості його частки, яка згідно висновку експерта становить 29743грн.
Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання 05.06.2008 р. не з'явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ч.6 ст. 74, 76 ЦПК України, що
підтверджено текстом телеграми (а.с. 205) про виклик відповідачки у судове засідання, та про отримання відповідачкою телеграми з відміткою про отримання телеграми особисто (а.с. 208). Крім того, уточнені позовні вимоги відповідачка отримала 19.03.2008р., 19.04.2008р., що підтверджено поштовими повідомленнями (а.с. 197, 201).
Статтею 74 ЦПК України передбачає, що особи, які беруть участь у справі можуть бути викликані в суд телеграмою. З матеріалів справи вбачається, що відповідачка про слухання справи була повідомлена телеграмою, заяву про відкладення слухання відповідачка до суду не подавала.
Таким чином, суд вважає, що відповідачка була належним чином повідомлена про слухання справи, причину неявки суду не повідомила, заяву про відкладення слухання справи з поважної причини до суду не подавала.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі вказаного, суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, приймаючи до уваги, що відповідачка належним чином повідомлена про слухання справи і не з'явилася у судове засідання, а представники позивача не заперечували проти такого вирішення справи.
Крім того, у попередньому судовому засіданні відповідачка позовні вимоги не визнавала, подала письмове заперечення проти позову (а.с. 164). Відповідачка зазначила, що спадкодавець ОСОБА_6, є її батько. Позивач ОСОБА_3 не є сином ОСОБА_6 За заповітом ОСОБА_6 їй передав право власності на квартиру АДРЕСА_2, тому позивач не має право на вказану квартиру. Крім того, грошові кошти для виплати позивачу компенсації в неї відсутні, просить у задоволені позовних вимог відмовити.
Третя особа, представник виконавчого комітету Калінінської районної м. Донецька Ради, в судове засідання не з'явився, суду надано заяву про слухання справи за відсутності представника (а.с. 211).
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, у відповідності з вимогами ст. 11 ЦПК України, тобто у межах заявлених вимог, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 1216, 1217 ЦК України, встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно вимог ст. ст. 1233, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка бере учать у справі як представник позивача. Вказані обставини підтверджені свідоцтвом про народження позивача, актова запис № 562 від 25 травня 1989 року відділу РАЦС Гірницького району м. Макіївки Донецької області (а.с. 8).
Суду не надані докази щодо спростування того, що позивач ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_6 Тому доводи ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 не є сином ОСОБА_6 суд не приймає до уваги.
Встановлено, що 03.02.2006 р. ОСОБА_6 помер, про що видано свідоцтво про смерть, актова запис № 155 від 06.02.2006 р. відділ РАЦС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька (а.с. 9).
Згідно заповіту померлого ОСОБА_6, все своє майно він заповідав ОСОБА_5, відповідачці по справі. Вказані обставини підтверджені заповітом, посвідчений 23 грудня 2003 року державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори, реєстр № 1-122 (а.с. 115).
Стаття 1241 ЦК України передбачає, що неповнолітні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Таким чином, судом встановлено, що на день смерті спадкодавця, тобто на день відкриття спадщини, позивач ОСОБА_3 був неповнолітній, і відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, має право на обов'язкову частку у спадщині.
Встановлено, що ОСОБА_6 на момент смерті належал квартира АДРЕСА_2, співвласником якої була його дружина ОСОБА_9, 1938р. народження. Згідно свідоцтва про право власності на квартиру № 10242 від 28 липня 1993 року, видане Фондом комунального майна Донецької міської Ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить вищевказана квартира (а.с. 64). Згідно довідки з ЖЕО Калінінського району м. Донецька та довідки з БТІ м. Донецька адреса спірної квартири змінювалася в наслідок перейменування вулиць Краснодонська, будинок 29 на вулицю Антипова будинок 7 (а.с. 75, 36).
Статтею 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Суду не надано доказів щодо існування між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 домовленістю щодо виділу часток из майна, що знаходилося в них у спільній сумісній власності. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належало по /4 частці квартири АДРЕСА_2.
Встановлено, що ОСОБА_9 була дружиною ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про укладення 03.11.1959 р. шлюбу, актова запис № 122 зроблена адміністрацією Воленської сільської Ради Новоусманського району Вороніжської області Росія (а.с. 65, 160). Померла ОСОБА_9 29.03.2003 p., актова запис № 378 від 31 березня 2003 року відділ РАЦС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька (а.с. 158). Згідно повідомлень Восьмої донецької державної нотаріальної контори за № 1193 від 13.07.2007 р. спадкова спадкова справа в наслідок смерті ОСОБА_7 не відкривалася (а.с. 103). Згідно довідки ЖЕО Калінінського району м. Донецька за № 2039 від 19.06.2007 р., у вказаній квартирі після відкриття спадщини, в наслідок смерті 29.03.2003 р. ОСОБА_7, значилися зареєстрованими і проживали ОСОБА_6, чоловік померлої, ОСОБА_5 донька, ОСОБА_10 онук, ОСОБА_11 онучка. Тобто після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на Уг вказаної квартири.
Статтею 1268 ЦК України, встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. До першої черги відносять діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, приймаючи до уваги черговість спадкоємців, фактичне прийняття спадкоємцями майна, яке залишилося в наслідок смерті ОСОБА_7, що відповідає діючому на той час законодавству, а саме ст. 549 ЦК України (в ред. 1963р.), суд дійшов висновку, що спадкове майно ОСОБА_7, у вигляді Уг частини квартири АДРЕСА_2, було успадковане спадкоємцями першої черги чоловіком ОСОБА_8 та донькою ОСОБА_5 Тобто, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 отримали у спадок по 1/4 частині вказано* квартири. В решті, судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належало3/4 вказаної квартири, з них 1/2 в наслідок приватизації, У* в наслідок спадкування. ОСОБА_5 має право власності на 1/4 частину квартири в наслідок спадкування.
Таким чином, суд встановив, що на момент смерті ОСОБА_6 на праві власності належала 3/4 спірної квартири, що є спадковою масою, тому позовні вимоги ОСОБА_3 в даній частині про визначення спадкової маси померлого 03.02.2006 р. ОСОБА_6 в спірній квартирі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статті 1269, 1270 ЦК України передбачають, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що 25.07.2006 р. позивач ОСОБА_3 звернувся до восьмої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яке залишилося в наслідок смерті
його батька ОСОБА_6 Тобто, позивач, який не проживав разом зі спадкодавцем, не пропустив строк звернення з заявою про прийняття спадщини. Згідно матеріалів спадкової справи, яка була надана восьмою донецької державної нотаріальною конторою (а.с. 103-128), відповачка ОСОБА_5 за заповітом ОСОБА_6 є спадкоємцем всього майна спадкодаця. З урахуванням вимог ст. 1241 ЦК України, де зазначено, що неповнолітні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом, суд дійшов висновку, що обов'язкова доля позивача ОСОБА_3 у спадщині є 1/8 частина вказаної квартири, так як за законом він міг би отримати 1А частину вказаної квартири, тому, що у спадкодавця крім нього є інші діти - як спадкоємці першої черги, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_12.
Тобто позовні вимоги про визнання права спільної сумісної власності за ним, ОСОБА_13 , на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, та про визнання право спільної сумісної власності за ОСОБА_5 на 7/8 частини квартири АДРЕСА_2 - обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Стаття 364 ЦК України встановлює, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Висновком будівельно-технічної експертизи № 4996/23 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.01.2008р., експерт ОСОБА_14 (а.с. 177), встановлена ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 - 237946грн., та вказана ринкова вартість 1/8 частини спірної квартири становить - 29743грн.
Відповідачка не надала докази щодо спростування вказаних обставин, щодо вартості спірного майно, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, є обов'язком сторін доказувати ті обставини щодо яких у сторін виникає спір.
Таким чином, суд, на підставі висновку експертизи встановив дійсну вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_2 - 237946грн.
Крім того, згідно вказаного висновку експерта, виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим, тому керуючись ст. 364 ЦК України, позивач може пред'являти вимоги про право на одержання від інших співвласників, тобто від відповідачки ОСОБА_5 , грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розподіл майна, а саме квартири АДРЕСА_2, шляхом виділу ОСОБА_15 в натурі у власність квартиру АДРЕСА_2, а стягнувши з ОСОБА_5 на його користь грошову компенсацію за 1/8 частину вказаної квартири в розмірі 29743 грн. - обгрунтовані і підлягають задоволенню. Суд при вирішенні вказаного питання виходив з того, що розподіл таким чином спірного майна є доцільним, що право позивача ОСОБА_3 на частину в спірній квартирі припиняється. Доля частини квартири, яка належить позивачу є незначною. Крім того, відповідачка стає власницею всієї квартири, що ні як не звужує її права. А відповідно до ч.2 вказаної статті, згода на отримання компенсації повинна бути отримана тільки від тої особи яка отримує компенсацію, тобто в даному випадку, від позивача ОСОБА_3 Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 згоден отримати грошову компенсацію вартості його 1/8 частки квартири АДРЕСА_2, яка становить 29743грн.
На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що всі позовні вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на законі, обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки. Згідно ст. 79 ЦПК України, до судових витрат, які були понесені позивачем при подачі позову і розгляду справи, відноситься: судовий збір - 297грн. (а.с. 1, 191), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн. (а.с. 2), витрати пов'язані з проведенням судової експертизи - 422грн.28коп. (а.с192), витрати на правову допомогу - 800 грн. (а.с. 193), а всього 1549грн.28коп. Вказані витрати підтверджені відповідними квитанціями.
Таким чином, керуючись вказаними статтями, з відповідачки підлягають стягненню вищевказані суми - судові витрати у повному обсязі.
Керуючись ст. 549 ЦК України (в редакції 1963р.), ст. ст. 364, 370, 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1236, 1241, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218, 224-227, 232 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа виконавчий комітет Калінінської районної м. Донецька Ради, про встановлення спадкової маси, про визнання права власності, про розподіл та виділ квартири, про стягнення компенсації - задовольнити..
Встановити, що спадкова маса, померлого 03.02.2006 р. ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_2, складається зі 3/4 частини у вказаній квартирі.
Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, отриману в порядку спадкування, як обов'язкову частину у спадщині, після смерті, 03.02.2006 р., ОСОБА_6, його батька., та право спільної сумісної власності за ОСОБА_5 на 7/8 частини квартири АДРЕСА_2.
Розподілити квартиру АДРЕСА_2:
виділивши ОСОБА_5 в натурі у власність квартиру АДРЕСА_2,
стягнувши з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 у сумі 29743грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати: на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн., судовий збір -297грн., витрати пов'язані з проведенням судової експертизи - 422грн.28коп., витрати на правову допомогу - 800 грн., а всього 1549грн.28коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заява про перегляд заочного рішення повинно відповідати вимогам ст. 229 ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.