Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2-5199/09

                                                                  Ім’ям України                                                                          

                                                                       (заочне)

   14 грудня 2009 року                                                                                                м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача Свердлова Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

     В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору № 207-ФР від 06 серпня 2007 року та стягнення заборгованості за цим договором у сумі 4447 гривень 36 копійок, судових витрат у сумі 81 гривня. В подальшому відмовився від позовних вимог щодо дострокового розірвання кредитного договору, відмову прийнято судом (а.с. 24).

         В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 06 серпня 2007 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір № 207-ФР, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 3000 гривень строком до 06 серпня 2009 року, з оплатою 12 % річних. ОСОБА_2 зобов’язався повертати кредит та плату за його користування, починаючи з місяця, що є наступним за датою видачі кредиту, щомісячно, до 10 числа кожного місяця, перераховуючи грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та нарахованих процентів, та комісійної винагороди. Однак по встановленому графіку погашення кредиту платежів не здійснював, кредит, нараховані проценти та комісійну винагороду не повертав, у зв’язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 4447 гривень 36 копійок.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, прохав його задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликався у судове засідання однак обидва  поштові конверти із рекомендованими поштовими повідомленнями, разом із судовими повістками повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 19, 28). Неотримання відповідачем двічі поспіль конвертів із судовими повістками розцінюється судом як відмова від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч.8 ст.76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечував проти судового розгляду справи за відсутності відповідачів. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 серпня 2007 року  між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 207-ФР, згідно з яким йому надано кредит в сумі 3000 гривень строком до 05 серпня 2009 року, з оплатою 12 % річних (а.с. 7-8). Відповідно до меморіального ордеру ці кошти отримано відповідачем 06 серпня 2007 року (а.с. 9). Згідно із п.п. 3.2, 4.3 кредитного договору, відповідач зобов’язався повертати кредит та плату за його користування починаючи з місяця, що є наступним за датою видачі кредиту, щомісячно, до 10 числа кожного місяця, перераховуючи грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та нарахованих процентів, а також комісійної винагороди на відповідний рахунок (а.с. 7). Згідно з п. 3.4  кредитного договору  банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки, відповідно до умов договору, у разі порушення позичальником умов договору, в тому числі несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення  зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або процентами і комісійною винагородою, відповідно до п.п. 3.2, 4.3, 4.4 договору (а.с. 7). Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору відповідач порушив умови договору, а саме: у встановлені терміни не сплачував кредит, відсотки за його користування та комісійну винагороду, внаслідок чого станом на 03 червня 2009 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 4447 гривень 36 копійок (а.с. 10). На претензії банку щодо погашення утвореної заборгованості відповідач не відреагував (а.с. 13). Судові витрати по справі становлять 301 гривню (а.с. 3-4).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач уклав із позивачем кредитний договір умови якого договору належним чином не виконує. При порушенні умов кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та неустойки. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань реалізував це своє право, звернувшись до суду.  З цих підстав позовні вимоги стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та судових витрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

              Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити у повному обсязі.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором  № 207-ФР від 06 серпня 2007 року у сумі 4447 гривень 70 копійок, судові витрати по справі у сумі 301 гривня, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 4748 гривень 36 копійок.

              Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

              Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

              Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко