ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Полтава Справа № 2а-47617/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря – Дрижирук М.І.,
представників позивача -Білецької О.В., Григоренко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом Семенівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення 3437,58 грн, -
В С Т А Н О В И В:
Семенівський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3 437,58 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у період перебування на обліку у Семенівському районному центрі зайнятості відповідач був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості з 07.08.2007 по 01.08.2008 та з 28.09.2009 по 23.10.2009 ОСОБА_3 незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 3 437,58 грн, яка підлягає стягненню на підставі частини 3 статті 36 зазначеного Закону.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що маються докази в матеріалах справи. Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі зібраних судом та долучених до матеріалів справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути визнана перешкодою для відправлення правосуддя.
Оцінивши надані та зібрані судом докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.08.2007 ОСОБА_3 звернулась до Семенівського районного центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою матеріальної допомоги один раз на місяць. В поданій заяві ОСОБА_3 зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.
Наказами директора Семенівського районного центру зайнятості від 14.08.2007 ОСОБА_3 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, а наказом від 01.08.2008 ОСОБА_3 знята з обліку в центрі зайнятості у зв’язку з її працевлаштуванням.
За період з 07.08.2007 по 01.08.2008 ОСОБА_3 отримано допомогу по безробіттю в загальній сумі 3 344,68 грн, що підтверджується довідкою Семенівського районного центру зайнятості № 1991 від 28.10.2009.
05.10.2009 ОСОБА_3 знову звернулася до Семенівського районного центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою матеріальної допомоги один раз на місяць. В поданій заяві ОСОБА_3 зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.
Наказами директора Семенівського районного центру зайнятості від 05.10.2009 ОСОБА_3 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, а наказом від 23.10.2009 ОСОБА_3 знята з обліку в центрі зайнятості у зв’язку з виявленням неправдивих відомостей у документах на призначення виплати.
За період з 05.10.2009 по 23.10.2009 відповідачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 92,90 грн, що підтверджується довідкою Семенівського районного центру зайнятості № 1990 від 28.10.2009.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є страхування на випадок безробіття, а відносини, що виникають за цим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремим законом, прийнятим відповідно до цих Основ.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» згідно преамбули цього Закону.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно з підпунктом 1 пункту 20 Порядку реєстрації перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 /далі по тексту - Порядок реєстрації перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних/, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку: з дня працевлаштування, в тому числі державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного /абзац 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»/
За змістом наведених норм не може визнаватися безробітною особа, яка зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності.
Втім, згідно матеріалів справи /витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, листа Семенівського відділення Хорольської МДПІ від 28.10.2009 № 730/9/29-012, письмових пояснень ОСОБА_3 від 26.10.2009/ відповідач з 04.04.2006 по 05.10.2009 був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності. Тобто заява відповідача про надання йому статусу безробітного містила недостовірні дані, які впливали на призначення виплати по безробіттю.
Факт порушення відповідачем законодавства про страхування на випадок безробіття зафіксований в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 498 від 23.10.2009.
Таким чином, Семенівським районним центром зайнятості в період з 07.08.2007 по 01.08.2008 незаконно виплачені відповідачу грошові кошти в загальній сумі 3344,68 грн.
Відповідно до абзаців 14, 15 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу і безробітні знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку /абзац 14/; громадяни можуть зареєструватися в державній службі як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти /абзац 14/.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що громадяни, які в черговий раз звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, зокрема, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, можуть бути зареєстрованими в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, лише після повернення центру зайнятості незаконно отриманих грошових коштів.
А відтак, не було законних підстав у відповідача бути зареєстрованим в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю і в період з 05.10.2009 по 23.10 2009 в сумі 92,90 грн.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послугу.
Судом встановлено, що Семенівським районним центром зайнятості на підставі вказаного акту розслідування страхових випадків видано наказ про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_3 № 46 від 23.10.2009. Відповідач ознайомився з цим наказом 26.10.2009, про що свідчить підпис та відмітка про ознайомлення відповідача на супровідному листі до цього наказу.
Як з’ясовано судом, станом на 17.12.2009 грошові кошти у спірній сумі на користь позивача відповідачем не сплачені.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною 2 статті 12 вказаного Закону функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Статтею 39 цього ж Закону встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -.
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Семенівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення 3 437,58 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (с. Біляки, Семенівський район, Полтавська область, код НОМЕР_1) на користь Семенівського районного центру зайнятості (р/р 37174162103202, в Управлінні Державного казначейства України в Полтавській області, МФО 831019, код 23549616) матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 3 437,58 (три тисячі чотириста тридцять сім грн 58 коп) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2009 року.
Суддя Н.І. Слободянюк