АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-ц-15124/11 Головуючий суддя І інстанції Малихін
Провадження № 22-ц/2090/5425/11 Суддя доповідач Пшенічна Л.В.
Категорія: земельні
УХВАЛА
16 листопада 2011 року м.Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - Пшенічної Л.В. суддів колегії - ОСОБА_1, ОСОБА_2
за участю секретаря - Варюшичевої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 05 серпня 2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про виділ частки в будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Люботинської міської ради про виділ частки в будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою, -
встановила:
ОСОБА_4 в жовтні 2008 року звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28,11.2008 року, просила виділити в натурі її частку у житловому будинку № 195 по вул.. Деповській в м. Люботин, виділивши їй у власність наступні приміщення: кухню 2-1 площею 4,40 хв.м, передню 2-2 площею 13,70 кв.м, котельню 2-5 площею 3,80 кв.м, сіни 2- 6 площею 2,20 кв.м та підсобні приміщення - сарай-навіс літ. «Г» площею 5,50 кв.м, вбиральню літ. «Д» площею 1,0 кв.м і погріб літ. «Ж» площею 8,30 кв.м, Відповідачу ОСОБА_4 просила виділити житлову кімнату 2-3 площею 16,30 кв.м; житлову кімнату 2-4 площею 10,90 кв.м і недобудований сарай літ. «С» з погребом. Також позивачка просила сарай літ. «В» площею 12,10 кв.м., колонку літ. «К1» залишити у спільному користуванні, і визначити порядок користування земельною ділянкою згідно з належними частками.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 вказувала, що після набуття нею право власності на частину житлового будинку № 195 по вул. Деповській в м. Люботин, у неї виникають постійні сварки з відповідачем, який з приводу користування земельною ділянкою і житловим будинком, в якому відповідач займав житлову кімнату 2-3. житлову кімнату 2-4, а вона займала інші приміщення.
Відповідач ОСОБА_6 з ПОЗОВОУ не погодився і подав зустрічний позов, в якому просив виділити йому кухню 2-1 площею 4,40 кв.м, передню 2-2 площею 13,70 кв.м, котельню 2-5 площею 3,80 кв.м, сіни 2-6 площею 2,20 кв.м та підсобні приміщення - вбиральню літ. «Д», недобудований сарай літ. «С» з погребом, та колонку « К», Інші приміщення - житлову кімнату 2-3 площею 16,30 кв.м, житлову кімнату 2-4 площею 10,90 кв.м, погріб літ. «Ж» та навіс літ .«Г» ОСОБА_7 просив виділити ОСОБА_8
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 вказував, що з 1986 року він мешкав в спірному будинку разом зі своєю матір'ю по день її смерті. ОСОБА_4 з 1986 року ніколи не допомагала матері, ремонти в домі ніколи не робила, земельну ділянку не обробляла. В період з 1987 року по 2003 рік він, ОСОБА_3 провів газопостачання до будинку, переробив в домі систему опалення, провів до подвір'я водопровід, залив фундамент будинку та фундамент прибудови до будинку, в зв'язку з чим ним було затрачено значні фінансові та фізичні зусилля на благоустрій будинку. З запропонованим сестрою варіантом поділу він не погоджувався.
Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 05 серпня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою по вул.
Деповській, 195 в N0 Люботин Харківської області, надавши в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 723 кв.м, частково з боку домоволодіння № 193 по вул. Деповській в м. Люботин Харківської області і частково вцентральній частині земельної ділянки, тобто відповідно до варіанту № 3 Висновку експерта № ТЕ-36 від 29 січня 2010 року.
Водопровід літ. «К 1» і частину земельної ділянки площею 77 кв. м. залишено в спільному користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_3
В іншій частині позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Виділено в натурі ОСОБА_3 у домоволодінні № 195 по вул. Деповській в м. Люботин Харківської області приміщення у житловому будинку літ. «А-1» - передню 2-2 площею 13,70 кв.м. прибудову літ. «А 1 -1» з приміщеннями: кухня 2-1 площею 4,40 кв.м., котельня 2-5 площею 3,80 кв.м., сіни 2,20 кв.м., недобудований сарай літ. «С», недобудований підвал «Спд», частину огорожі № 1 довжиною 6,64 м. частину огорожі №2 довжиною 2,92 м., огорожу № 4.
Виділено в натурі ОСОБА_4 у домоволодінні № 195 по вул. Деповській в м. Люботин Харківської області приміщення у житловому будинку літ. «А-1» - житлову кімнату 2-3 площею 16,30 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 10,90 кв.м., сарай літ. «В», навіс літ. «Г», погріб літ. «Д», частину огорожі № 2 довжиною 5,40 м., ворота з хвірткою №3.
Перерозподілено ідеальні долі співвласників домоволодіння № 195 по вул. Деповській в м. Люботин Харківської області, визнавши, що ОСОБА_3 належить на праві власності 28/100 частин домоволодіння замість 11/50 частин, ОСОБА_4 належить на праві власності 23/100 у праві власності на домоволодіння замість 11/50 частин, а ОСОБА_5 належить на праві власності 49/100 частин у праві власності на домоволодіння замість 14/25 частин.
В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та призначити по справі повторну судову будівельну експертизу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що недобудований сарай літ. «С» та водопровід літ. «К 1» увійшли в загальну частку співвласників, а потім недобудований сарай літ. «С» згідно третього варіанту експертизи було залишено в його користуванні, а водопровід з колонкою літ. «К1» було залишено в загальному користуванні з чим ОСОБА_3 погодитись ще може тому, що ці об’єкти були побудовані ним особисто та е могли увійти до часток співвласників.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи первісний та зустрічний позов суд першої інстанції виходив з того, що виділ частки в будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою за варіантом три судової будівельно-технічної експертизи враховує інтереси обох сторін по справі і не порушує їх прав.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.
Судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, а саме ст. 358 ЦК України відповідно до якою співвласник має право на надання йому у користування та володіння тієї частки спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності та ст.. 364 вказаного Кодексу, яка передбачає право співвласника на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.
ОСОБА_3 заперечував проти третього варіанту поділу та встановлення користування земельною ділянкою в суді першої інстанції. Цьому запереченню суд першої інстанції дав належну оцінку, зазначивши в рішенні, що ОСОБА_3 не надав доказів того, що інші варіанти, визначені судовою будівельно-технічною експертизі є більш прийнятні ніж третій варіант експертизи.
Доводи, викладені ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, такі ж самі, як і заперечення проти виділу та визначення порядку користування земельною ділянкою, заявлені ним в суді першої інстанції. Ніяких нових доказів, які б не були досліджені судом першої інстанції і давали б підстави для зміненим рішення суду першої інстанції, в суді апеляційної інстанції не наведені.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що сарай літ. «С» та водопровід літ. «К1» увійшли до спільної власності співвласників, у той час коли вони були побудовані ОСОБА_3, судовою колегіє не приймаються до уваги, оскільки не надано доказів, що вказані об’єкти належать ОСОБА_3 на праві власності.
Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_9 частково довів свій зустрічний позов.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.І 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_10 відхилити.
Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 05 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: