446/28/2012

2/446/25/2012

01.03.2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2012 року Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого                                                             судді : Ковальчука В.О.

при секретарі Банних В.П.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань названого суду в смт. Юр’ївка, цивільну справу № 446/28/2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

           ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що він та відповідач ОСОБА_2 з 17 серпня 2002 року по 03 жовтня 2003 року перебували в шлюбі, а з грудня 2007 року по червень 2011 року проживали цивільним шлюбом та вели спільне господарство.

Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що під час цивільного шлюбу ними було придбано наступне майно: холодильник- вартістю 2500 гривень, диван- вартістю 1000 гривень, мікрохвильова піч –вартістю 700 гривень, стіл компютерний – вартістю 360 гривень, комод –вартістю 400 гривень, пила бензинова –вартістю 1100 гривень, сіялка річна –вартістю 220 гривень, скутер –вартістю 3800 гривень, битон молочний –вартістю 250 гривень, сітка рабиця 3 рулони –вартістю 495 гривень, насос водяний –вартістю 200 гривень, возик –вартістю 400 гривень, профнастил 5 штук –вартістю 585 гривень, цемент 6 мішків –вартістю 270 гривень, телята 2 голови –вартістю 1100 гривень, кози 2 голови –вартістю 2000 гривень, а всього майна на загальну суму 15380 гривень.

Окрім того, позивач зазначив що відповідач не віддала йому речі які були нажиті під час спільного сумісного життя, а пояснила йому що майно яке вони придбали з нею за час цивільного шлюбу вона ділити не збирається та викликала міліцію.

В зв’язку з зазначеним, ОСОБА_1 в позовній заяві просив суд поділити спільне майно з відповідачем, виділивши йому: холодильник – вартістю 2500 гривень, диван –вартістю 1000 гривень, комод –вартістю 400 гривень, возик –вартістю 400 гривень, насос водяний –вартістю 200 гривень, сітку рабиця 3 рулона –вартістю 495 гривень, а всього на загальну суму 4995 гривень.

          Оплату судових витрат покласти на нього як позивача.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув та подав заяву, зазначивши в ній, що заявлені позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, судові витрати покласти на нього як позивача, справу розглянути в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, та подала заяву, зазначивши в ній, що заявлені позовні вимоги визнає, просить позов задоволити, справу розглянути в її відсутності.

          Суд, заслухавши та перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

          Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 17 серпня 2002 року по 03 жовтня 2003 року, проживали однією сімєю, але не перебували в шлюбі з 2008 по 2011 роки.

З паспорта серії АК 873803, виданого 21 вересня 2000 року Юр’ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, встановлено особу позивача ОСОБА_1 (а.с.3).

Дану обставину сторони не оспорювали.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08 липня 2011 року зазначені періоди проживання встановлені судом.

Окрім того, встановлено що ОСОБА_2 зверталась з письмовою заявою до Юр’ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, в якій зазначила що ОСОБА_1 самовільно вивозить речі які вони спільно нажили коли проживали в шлюбі (а.с.4).

Виходячи з вищевказаного суд приходить до висновку, що під час шлюбу подружжя придбало вищевказане майно, яке є їх спільною сумісною власністю, про поділ якого виник спір.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, яке придбано у період шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст.74 Сімейного Кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено договором між ними або шлюбним договором, що узгоджується з ст. ст.369 , 370 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що будь - які договори між сторонами щодо часток об’єктів спільної сумісної власності не встановлювалися, а відтак їх частки є рівними.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і вони підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання заперечень та доказів проти пред’явленого позову не подала.

У зв’язку з чим суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 і провести розподіл майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. При розподілі сумісного майна подружжя, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на холодильник –вартістю 2500 гривень, диван –вартістю 1000 гривень, комод –вартістю 400 гривень, возик –вартістю 400 гривень, насос водяний –вартістю 200 гривень, сітку рабиця 3 рулона –вартістю 495 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.10,11,27,60,209,212-215 ЦПК України, ст..ст.364,368 ЦК України, ст.ст. 60,70,74 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заявлений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності наступне майно : холодильник –вартістю 2500 гривень, диван –вартістю 1000 гривень, комод –вартістю 400 гривень, возик – вартістю 400 гривень, насос водяний –вартістю 200 гривень, сітку рабиця 3 рулона – вартістю 495 гривень, а всього майна на суму 4995 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто п’ять) гривень.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, а особи які брали участь у справі та не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом 10-ти днів з дня отримання рішення, апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                 В.О.Ковальчук