АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа №22-ц-4066-2010 Головуючий 1 -ї інстанції

ОСОБА_1

Доповідач: Черкасов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Кукліної Н.О.

Суддів Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.

при секретарі Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни

по апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова

на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2009 року

В СТАНОВИЛА:

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», посилаючись на те, що вона відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м.Харкова провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Справа судом першої інстанції розглянута в порядку письмового провадження з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.

Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 народилася в 1941 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і відповідно до ст.. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст.. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції , викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, визначено умови впровадження таких виплат. Однак такі умови на отримання підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006 році не настали.

Отже суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в період з 1 січня по 31 грудня 2006 року.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Зазначене рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, і таким, що має преюдиціальне значення для судів загальної, юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма , якою передбачено це право, була зупинена.

Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач в 2007 році має тільки з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 9 липня 2007 року по 31 січня 2007 року

Також суд першої інстанції огрунтовано визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Судом 1 інстанції при вирішенні справи правильно не взято до уваги заперечення відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також не впливають на висновки суду 1 інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції та обставин справи також не спростовують

Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308,313, п.1 ч.1 ст.314, т..ст. 315, 317, 319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова відхилити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2009 року залишити без зміни

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді