Справа №____ 2-1546/09 ___

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ      

       17 грудня 2009 року.                                                                                                         м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді      Гришковець А.Л.,                    

із секретарем                  Турбал В.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,  -

ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернулася до суду і просить розділити АДРЕСА_2 між нею та ОСОБА_2 виділивши їм в натурі по Ѕ частині кожній в залежності від встановлених судово-технічною експертизою варіантів розподілу, мотивуючи тим, що після смерті матері – ОСОБА_3, вони із сестрою успадкували по Ѕ частині АДРЕСА_2.  В зв»язку з тим, що вони дорослі люди, мають свої сім»ї і спільно користуватися одним будинком не можуть, то вона бажає, щоб  будинок був розділений в натурі.

   До початку попереднього розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, надавши уточнюючу позовну заяву та просить розділити між нею і ОСОБА_2 АДРЕСА_2, визнавши за нею право власності на вказане домоволодіння та земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, стягнувши з неї на користь відповідача 8000 грн. грошової компенсації за Ѕ частини домоволодіння та земельну ділянку.

       В судове засідання позивач не з»явилася, але у позовній заяві просить справу розглядати без її участі.

       Відповідач в судове засідання не з»явилася, але надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі. Позовні вимоги визнала.

  Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність визнання позову, суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи  та інтереси інших осіб.  

        Свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВВ: №601803 та №601804 та витяги з реєстру права власності на нерухоме майно серії СВА:№513286, №513285 та 513287 підтверджують право власності кожної із сторін на Ѕ частини АДРЕСА_2, яке вони отримали у спадщину після смерті їх матері – ОСОБА_3.

         З копії рішення Овруцького районного суду від 16.12.2004 року вбачається, що за ними було визнано право власності на земельну ділянку в розмірі 0,10 га (по 0,05 га) кожній біля житлового АДРЕСА_2 яка рішенням 15 сесії 22 скликання Підруддянської сільської ради від 17.05.1996 року була передана в приватну власність ОСОБА_3.

     Згідно з ч.2 ст.61 ЦПК України обставини, що встановлені судовим рішенням у цивільній ,господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у  яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені  ці обставини.

          Тобто, сторони є співвласниками вказаних домоволодіння та земельної ділянки в рівних частинах.

          Довідка виконавчого комітету Підруддянської сільської ради №859 від 16.11.2009 року свідчить про те, що ОСОБА_2 разом із сім»єю зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1

         Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.  

         Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина 2 статті 183 цього Кодексу) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

         Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

         Згідно зі ст.120 ЗК України до  особи,  яка  придбала  житловий  будинок, будівлю або споруду,  переходить право власності на земельну ділянку,  на якій вони розміщені,  без зміни її цільового призначення,  у  розмірах, встановлених договором.

         Якщо договором про відчуження житлового будинку,  будівлі або споруди  розмір  земельної  ділянки  не  визначено,  до   набувача переходить  право  власності на ту частину земельної ділянки,  яка  зайнята житловим будинком,  будівлею або спорудою,  та на  частину  земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

    Таким чином, оскільки відповідач не проживає у спірному домоволодінні, а проживає із сім»єю за іншою адресою, то вона має право на грошову компенсацію вартості домоволодіння та земельної ділянки,  на яку вона погоджується,  про що свідчить її заява про визнання позову, а за позивачем слід визнати право власності на вказане домоволодіння та земельну ділянку.    

    Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

    Від сплати судового збору сторони звільнені на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

         Керуючись ст.364 ЦК України, ст. 120 ЗК України та ст.ст.15, 30, 62, 202, 202-1, 203, 209 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

    Позов задовольнити.

    Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2, визнавши за ОСОБА_1 право власності на вказане домоволодіння та земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового АДРЕСА_2, та стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 8000 грн. грошової компенсації за Ѕ частини домоволодіння та земельної ділянки.

        На рішення суду до Апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ :