Справа № 2-а-1754/10рік

№2-а-9519/2009рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2010 року Суддя Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Харківському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус “Дитина війни” та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але в період 2006-2007 роки відповідач таку допомогу позивачу не виплачував. Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні 30 копійок.

Сторони до суду не з’явились, просили розглядати справу за їх відсутністю, про що надали письмові заяви.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус “Дитина війни” та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але в період 2006-2007 роки відповідач таку допомогу позивачу не виплачував.

Ці обставини підтверджуються довідкою позивача, з відміткою про надання йому статусу “Дитина війни”, письмовими запереченнями відповідача.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено.

Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15 березня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15 березня 2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15 березня 2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, відповідач з 09 липня 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачам по цій категорії справ підлягають виплаті в 2007 році за липень 123,02грн., за серпень 123,02грн., за вересень 123,02грн., за жовтень 124,53грн., за листопад 124,53грн., за грудень 124,53грн., а всього 742,65грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача донарахування суми у розмірі 2733 грн. 30 коп. не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може брати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 94, 122, 161, 162,163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Поновити позивачу строк для звернення до суду.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загаль