Справа № 364/1236/16-а
Провадження № 2-а/364/1/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2018 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Моргун Г. Л.,
за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Володарка, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду із названим адміністративним позовом, в якому вказав, що він працював суддею, починаючи з 22.06.1987 року . Постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 року № 636-УШ його було звільнено з посади судді, у зв’язку з поданням заяви про відставку, про що 18.08.2015 року по місцю роботи було видано відповідний наказ.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2016 року було визнано неправомірною відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Зобов’язано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді у розмірі 19488 грн., яка зазначена у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 31.08.2015 року №791, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 20.08.2015 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду, ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання, щомісячний розмір якого склав суму 17 596 грн.14 коп. Позивач вказує, що за період з 20.08.2015 року по 01.07.2016 року йому повинні були нарахувати 159 430 грн. 02 коп., однак фактично нарахували щомісячно 15 484 грн.89 коп. Оплата за період з 20.08.2015 року по 30.06.2016 року була проведена у розмірі 136 011 грн.
Законом України від 28.12.2014 року № 71- VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" довічне грошове утримання позивача було оподатковане податком в розмірі 15% та 1,5% , загальним розміром 16,5%, що в сумі складає 2387 грн.72 коп. Позивач вказує, що зазначена сума податку з серпня 2015 року по 01.07.2016 року стягувалася з його щомісячного довічного грошового утримання. Таким чином, всього було стягнуто 23 419 грн. 10 коп.
01.07.2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року № 1411-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій", згідно з яким не оподатковуються суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, що становило суму 10 740 грн. Пенсії, які перевищують 10 740 грн., у частині такого перевищення обкладаються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.
05.09.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області із заявою про перерахунок призначеного йому грошового утримання та звільнення від сплати податків, вважаючи що таким чином відповідач порушує його право. Однак, відповідач 06.10.2016 року надав йому відповідь про відмову у задоволені його заяви, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Посилаючись на ст.ст. 3, 6, 19, 21, 22, 46, 55, 57, 58, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 8, 9, 17, 104-105, 162, 183-2 КАС України ( 2005 року), Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року , Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року, Європейську Хартію про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, ст.1 Протоколу №1 Конвенції « Про захист прав людини і основоположних свобод», позивач просить суд :
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 стягнутого з виплаченого йому з 20.08.2015 року по 01.07.2016 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці податку в розмірі 16,5 % і в подальшому не оподатковувати суми, які перевищують 10 740 грн., у частині такого перевищення.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 стягнутого з виплаченого йому з 20.08.2015 року по 01.07.2016 року щомісячного грошового утримання судді у відставці податку в розмірі 16.5% і в подальшому не оподатковувати суми, які перевищують 10740 грн., у частині такого перевищення.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснювати в подальшому виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 без утримання податку суми щомісячного грошового довічного утримання, якщо їх розмір перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, призначеного Законом України від 02.06.2016 року №1411 - VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 551 грн.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2016 року матеріали даної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 за підсудністю було передано до Володарського районного суду Київської області.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 10.11.2016 року відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 26.12.2016 року провадження в справі № 364/1236/16-а було зупинене до прийняття рішення Конституційним судом України щодо відповідності (конституційності) положень підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України положенням статей 8, 21, частини третьої статті 22, статей 46, 126 Конституції України.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 05.03.2018 року поновлено провадження в справі та призначено справу до слухання у відкритому підготовчому судовому засіданні на 13.03.2018 року.
У підготовче судове засідання призначене на 13.03.2018 року сторони по справі не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час його проведення, докази про що містяться в матеріалах справи.
За результатами підготовчого судового засідання справу призначено до розгляду на 12.04.2018 року , про що було належним чином повідомлено всіх учасників процесу.
Сторони в судове засідання на розгляд справи не з'явилися, їх неприбуття не перешкоджає проведенню судового засідання.
Позивач своєю заявою від 10.04.2018 року просив суд справу слухати без його участі (а.с. 139 ).
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином та своєчасно. 12.04.2018 року надав суду клопотання про розгляд справи без його участі , вказуючи що позов не визнає, з підстав, зазначених у запереченні за вих. № 20500/11 від 18.11.2016 року та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі ( а.с.140).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно. На адресу суду 12.04.2018 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю їх преставника ( а.с. 141).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Судом із матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, починаючи з 22.06.1987 року працював суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області . Постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 року № 636-УШ його було звільнено з посади судді, у зв’язку з поданням заяви про відставку, про що 18.08.2015 року по місцю роботи було видано відповідний наказ. З 01 листопада 2000 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, де йому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". 20 серпня 2015 року позивач звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області із заявою про переведення на довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2016 року було визнано неправомірною відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Зобов’язано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді у розмірі 19488 грн., яка зазначена у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 31.08.2015 року №791, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 20.08.2015 року. Наведені обставини встановлені Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2016 року (а.с. 13-17) та не потребують доказуванню у даній справі, оскільки відповідно до положень ст. 78 ч.4 КАС України, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання вищезазначеного рішення суду ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання, щомісячний розмір якого склав суму 17 596 грн.14 коп. За період з 20.08.2015 року по 01.07.2016 року позивачу мали нарахувати 159 430 грн. 02 коп., однак фактично нарахували щомісячно 15 484 грн. 89 коп. Оплата за період з 20.08.2015 року по 30.06.2016 року була проведена у розмірі 136 011 грн.
Законом України від 28.12.2014 року № 71- VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" довічне грошове утримання позивача було оподатковане податком в розмірі 15% та 1,5% , загальним розміром 16,5%, що в сумі складає 2387 грн.72 коп. Зазначена сума податку з серпня 2015 року по 01.07.2016 року стягувалася з його щомісячного довічного грошового утримання. Таким чином, всього було стягнуто 23 419 грн. 10 коп.
01.07.2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року № 1411-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій , згідно з яким не оподатковуються суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, що становило суму 10 740 грн. Пенсії, які перевищують 10 740 грн., у частині такого перевищення обкладаються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.
05.09.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області із заявою про перерахунок призначеного йому грошового утримання та звільнення від сплати податків, вважаючи що таким чином відповідач порушує його право. Однак, відповідач 06.10.2016 року надав позивачу відповідь про відмову у задоволені його заяви (а.с. 11-12), що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача , суд виходить із наступних міркувань.
Так, статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.
Відповідно до статті 8 зазначеного Закону пенсії не підлягають оподаткуванню.
Судом встановлено, що позивач у справі є суддею у відставці та починаючи з 20.08.2015 року отримує довічне щомісячне грошове утримання розмір якого має становити 90 відсотків грошового утримання судді у розмірі 19488 грн., яка зазначена у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 31.08.2015 року №791, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Таке право позивача передбачено положеннями ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, відповідно до яких щомісячне довічне грошове утримання виплачується у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Позивач знаходиться у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VІ з урахуванням норм рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року внесені зміни до Податкового кодексу України.
За приписами підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включенні суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.
Кодексом адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені принципи адміністративного судочинства. Зокрема статтею 9 цього Кодексу закріплений принцип законності, відповідно до якого у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу. Зазначене положення також міститься в статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відрахування з довічного грошового утримання позивача податку у розмірі 15% та 1,5% , загальним розміром 16,5%, не відповідають статтям 3, 8, 22 Конституції України, статтям Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Окрім того, необхідно зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Така позиція суду узгоджується із рішенням Верховного Суду № 749/951/17 від 20.03.2018 року, та відповідно до ч.5 ст.13 Закону України " Про судоустрій та статус суддів" , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Поряд із вище викладеним, вирішуючи позовні вимоги позивача , зокрема, щодо зобов'язання відповідача в подальшому не оподатковувати суми, які перевищують 10 740 грн., у частині такого перевищення та зобов’язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснювати в подальшому виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 без утримання податку суми щомісячного грошового довічного утримання, якщо їх розмір перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, призначеного Законом України № від 02.06.2016 року №1411 - VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій, та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", - то у цій частині у задоволенні позову слід відмовити, оскільки для захисту права позивача необхідний факт його порушення, а чи відбудеться це у майбутньому - невідомо, тому така вимога ОСОБА_1 не базується на законі та є безпідставною.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При подачі до суду цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 551,00 грн.
Вказана сума судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року, рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016року №4-рп/2016, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року, ст.ст. 241- 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області -- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії, щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 стягнутого з виплаченого йому з 20.08.2015 року по 01.07.2016 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці податку в розмірі 16,5 % .
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 стягнутого з виплаченого йому з 20.08.2015 року по 01.07.2016 року щомісячного грошового утримання судді у відставці податку в розмірі 16.5% .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 551,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень КАС України (03.10.2017 р.) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Г. Л. Моргун
- Номер: 2-а/364/1/18
- Опис: визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 364/1236/16-а
- Суд: Володарський районний суд Київської області
- Суддя: Моргун Г.Л.
- Результати справи: повернуто скаргу
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.11.2016
- Дата етапу: 09.07.2018
- Номер: А/875/8090/18
- Опис: про визнання протиправними дії
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 364/1236/16-а
- Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Моргун Г.Л.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.05.2018
- Дата етапу: 09.07.2018