Справа № 22ц-4461/2008 р.
Головуючий у 1-ій інстанції суддя Уваров О.М.
Категорія 20
Доповідач суддя Повєткін В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М. , Повєткіна В.В.
При секретарі: Лещінській О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в М. Дніпропетровську цивільну спра ву за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду М. Дніпропетровська від 13 листопада 2007 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнен ня завдатку і відшкодування збитків, -
встановив:
В жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на укладення між ними 14 вересня 2004 року попереднього до говору, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Русловою Н.Б. за реєстровим № 5948, за яким вони досягли згоди до 14 листопада 2004 року укласти договір купі влю-продаж домоволодіння АДРЕСА_1, який нале жить ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивачка згідно до п.2 цього договору сплатила частку вартості у сумі 26800, 00 грн., а відповідачка прийняла цей завдаток в раху нок загальної суми продажу. До вказаної у договорі дати відповідачк не підготувала документи і в подальшому відмовилась продавати будинок. Відповідно до п.3. попере днього договору відповідачка у разі відмови від укладення договору зобов'язалась повернути сплачену частку вартості у сумі 268000, 00 грн. та сплатити збитки у сумі 53600, 00 грн., але свої зобов'язання не виконує. Тому позивачка просила стягнути з відповідачки завдаток у сумі 268000, 00 грн. та в такій же сумі, а всього 53600, 00 грн. (а.с. 2-3).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду М. Дніпропетровська від 13 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений, на її користь з ОСОБА_2 стягнуті завдаток у сумі 26800, 00 грн. та збитки у сумі 26800, 00 грн., а всього 53600, 00 грн., а також судові витрати у розмірі 566, 00 грн. (а.с. 22-23).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як незакон не у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції щодо сплати позивачкою завдатку не відповідають об ставинам справи та вимогам закону, оскільки завдаток виникає лише при укладенні основного договору, самим попереднім договором не передбачено, що сплачена сума є завдатком, крім цього суд не врахував, що позивачка не надала доказів відмови від повідачки від укладення договору, в той час договір не був укладений у зв'язку з заявою позивачки про відсутність грошових коштів у передбаченій договором сумі (а.с. 73-76).
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, коле гія суддів вважає, що скарга є обгрунтованною і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції встано вив, що відповідачка не виконала свої зобов'язання за попереднім договором та до 14 листопада 2004 року не підготувала документи для укладення з позивачкою в нота ріальному порядку договіру купівлі-продажу домоволодіння, а в подальшому відмови лась від його продажу, у зв'язку з чим відповідачка повинна сплатити позивачці за вдаток у сумі 26800, 00 грн. та збитки у сумі 26800, 00 грн., а всього 53600, 00 грн.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений нотаріально по свідченій попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до
п. 2 якого позивачка сплатила відповідачці частку вартості домоволодіння у сумі 26800, 00 грн., сплату завдатку вказаним договором не передбачено.
Тому до виникших між сторонами правовідносин не можуть бути застосовані правові наслідки порушення зобов'язання, передбачені ст. 571 ЦК України, що засто совуються до зовоб'язань, які забезпечені завдатком.
Таким чином відповідно до умов, передбачених в п.2 попереднього договору, та вимог ч.2 ст. 57 0 ЦК України сплачену позивачкою частку вартості домоволодіння слід вважати авансовим платежем.
З огляду на це рішення суду першої інстанції про задоволення вимог позивачки про стягнення з відповідачки попередньо сплаченої частки вартості домоволодіння у сумі 2 6800, 00 грн. є законним і обгрунтованним.
Що ж стосується вимог про відшкодування передбачених п.3 попереднього дого вору збитків у сумі 26800, 00 грн., то в цій частині слід керуватися нормами циві льного права щодо відшкодування збитків.
Згідно з ч.2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобо в'язання, доказується кредитором.
Як в позовній заяві, так у суді першої інстанції позивачка та її представ ник розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання за попереднім договором, обгрунтували лише домовленістю сторін, викладеній в п.3 цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не надала суду доказів ні про розмір збитків, ні взагалі про наявність будь-яких збитків внаслідок не виконання умов попереднього договору.
Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на ко ристь ОСОБА_1 збитків у сумі 26800, 00 грн. підлягає скасуванню зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки обставини по справі досліджені у повному обсязі, колегія суддів вважає необхідним постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення збитків у сумі 26800, 00 грн.
Рішенням суду першої інстанції з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стяг нуті судові витрати у сумі 566, 00 грн., в тому числі судовий збір у сумі 536, 00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30, 00 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути відшкодо вані позивачу пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.
Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні, а розмір стягнутих на ко ристь позивача судових витрат - зменшенню з 566, 00 грн. до 283, 00 грн.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 314, 316 Цивільного про цесуального кодексу України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнили частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду М. Дніпропетровська від 13 листопада 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитків у сумі 26800, 00 грн. - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у сумі 26800, 00 грн. - відмовити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду М. Дніпропетровська від 13 листопада 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат - змінити, зменшити розмір стягнення судо вих витрат з 566, 00 грн. до 283, 00 грн.
В решті рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду М. Дніпропетровська від 13 листопада 2007 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховно го Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.