Справа № 22 - 3879 від 2008 року

Головуючий у 1 й інстанції - Бабаніна В. А.

Категорія 53

Доповідач - Михайловська С.Ю.

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року червня 26 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Михайловської С. Ю., Кіктенко Л.М.

При секретарі - Сидоренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Гармонія", ОСОБА_2 про виплату заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 до ТОВ „Гармонія", ОСОБА_2 про виплату заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ „Гармонія" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.07.199 року по 20.09.1999 року у розмірі 478 грн. 68 коп., судові витрати в розмірі 250 грн.

Стягнуто з ТОВ „Гармонія"на користь держави судовий збір в розмірі 51 грбн. Та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та задовольнити її позов посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на те, що судом не враховано, що вона досі не поновлена на роботі, а тому їй провинна бути виплачена заробітна плата за весь час з 1999 по 2007 рік.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов позивачки встановив, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.1999 року ОСОБА_1 бала поновлена на посаді фінансового директора (головного бухгалтера) та на її користь було стягнуто з ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмір 846 грн.70 коп., судові витрати в розмірі 250 грн. і на користь держави державне мито в розмірі 42 грн. 32 коп.

Ухвалою судовою колегією по цивільних справах Дніпропетровського обласного суду від 20.12.1999 року рішення в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат, судового збору було скасовано і в цій частині справа направлена на новий розгляд.

Оскільки ОСОБА_1 була звільнена з роботи 15.07.1999 року і поновлена на роботі рішенням суду 20.09.1999 року, час вимушеного прогулу складає два місяці і п'ять

днів. Середньоденна заробітна плата складає 18, 41 грн, середньомісячна заробітна плата складає 405 грн., кількість робочих днів складає 48 днів, таким чином сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 883 грн. 68 коп.3 урахуванням того, що відповідач виплатив позивачці частину заробітку за час вимушеного прогулу 405 грн., суд дійшов висновку про доцільність стягнення недоплачених 478 грн. 68 коп.

З урахуванням того, що компенсація та індексація зазначеної суми не передбачена законом, суд відмовив позивачці в задоволенні таких її позовних вимог

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини справи. Дав цим обставинам та доказам по справі належну правову оцінку і обгрунтовано, згідно з вимогами ст. 235 КЗпП України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи зазначені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано, що вона досі не поновлена на роботі, а тому їй провинна бути виплачена заробітна плата за весь час з 1999 по 2007 рік, безпідставні, оскільки стягнення заробітної плати з 1999 року по 2007 рік у зв'язку з тим, що позивачка не поновлена на роботі, предметом судового розгляду не було і такий позов ОСОБА_1 не заявлявся.

Доводи про невідповідність висновків суду обставинам справи не можуть бути взяті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. . 212 ЦПК України оцінка доказів є виключним правом суда

Таким чином рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. .303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія

суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом 2-х місяців.