Справа № 22 - 1729 від 2008 року
Головуючий у 1 й інстанції - Семененко Я.В.
Категорія 20
Доповідач - Михайловська С.Ю.
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року червня 26 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Калиновського А.Б.
Суддів - Михайловської С. Ю., Кіктенко Л.М.
При секретарі - Сидоренко А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпроптровська від 19 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Виконавчий комітет Бабушкінської районної у М. Дніпропетровську ради, Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права спільної сумісної власності, визначення частки, визнання договору довічного утримання частково недійсним та визнання права власності на частину домоволодіння, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпроптровська від 19 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Виконавчий комітет Бабушкінської районної у М. Дніпропетровську ради, Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права спільної сумісної власності, визначення частки, визнання договору довічного утримання частково недійсним та визнання права власності на частину домоволодіння ь - задоволені.
Визнано домоволодіння АДРЕСА_1 спільною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Визнано, що частка ОСОБА_2 у домоволодінні АДРЕСА_1 становить 75/100 частин і складається з житлових прибудов( літ. А1-1, А2-1, АЗ-1) загальною площею 65, 9 кв. м, споруд (Ns№l-4, I, II) та гаражу (літ.Б) площею 23 кв.м
Визнано договір довічного утримання від 09.03.2006 року, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в частині відчуження ОСОБА_3 будівель: житлових прибудов ( літ. А1-1, А2-1, АЗ-1) загальною площею 65, 9 кв. м, споруд (№№1-4, 1, II) та гаражу (літ.Б) площею 23 кв.м - недійсним.
Визнано за позивачем право власності на квартиру № 2 в домоволодінні АДРЕСА_1, яка складається з житлових прибудов ( літ. А1-1, А2-1, АЗ-1) загальною площею 65, 9 кв. м, споруд (№№1-4, І, II) та гаражу (літ.Б) площею 23 кв.м, що становить 75/100 частин домоволодіння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Суд порушив норми процесуального права, а саме заслухав справу у її відсутність, тоді як вона надіслала до суду телеграму з проханням перенести слухання справи у зв'язку з її хворобою. Судом не враховано, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпроптровська знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, визнання права власності на Уг частину будинку за померлою ОСОБА_5 та визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом за ОСОБА_4
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 п. 2 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. . 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання сторони, або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Як вбачається з матеріалів справи третя особа ОСОБА_4 в день слухання справи 19.07.2007 року надіслала до суду телеграму в які повідомила, що вона хворіє ( а.с. 190), про що в засіданні апеляційної інстанції надала лікарняний лист серія ААТ № 549942, виданий 19 липня 2007 року.
Суд в порушення вищезазначеної процесуальної норми не відклав розгляд справи і ухвалив рішення за відсутністю третьої особи ОСОБА_4, чим позбавив її права довести до відома суду про те, що в провадженні Бабушкінського районного суду М. Дніпропетровська мається цивільна справа за її позовом до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, визнання права власності на Уг частину будинку за померлою ОСОБА_5 та визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом за ОСОБА_4 і предметом цього спору є визнання недійним договору довічного утримання так само як і предметом даної цивільної справи є той самий договір довічного утримання. Таким чином суд першої інстанції не обговорив питання про доцільність об'єднання двох зазначених цивільних справ в одне провадження.
Згідно п. 4 ст. . 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирів питання про права та обов'язки осіб які не брали участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він уклав усну угоду із своїми батьками про те, що він за свої кошти буде будувати другу частину спірного будинку для проживання своєї родини і на протязі двадцяти років за свої кошти добудував до будинку АДРЕСА_1 спірні приміщення.
Оскільки позивач посилається на те, що він будував спірні приміщення на протязі двадцяти років і в зазначений час перебував у шлюбі, суду необхідно було вирішити питання про притягнення до участі у справі його дружину, з якою він перебуває у шлюбі з 05.11.1988 року до теперішнього часу, але суд вирішив питання про її права і обов'язки в її відсутність, що є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. . 303, 307, ч. 1 п. 4 ст. .311 ЦПК України,
колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпроптровська від 19 липня 2007 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. Ухвала апеляційного суду чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.