Справа № 22ц-3721/2008р. Головуючий в 1 інстанції Суховаров А.В.

Категорія 34 Доповідач Ремез В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 рік червень 12 дня. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Можелянської З.М. суддів - Прозорової М. Л., Ремеза В.А. при секретарі - Панченко Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2,

на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2007р. про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2007р. було заборонено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчужувати належне їм нерухоме і рухоме майно, а також заборонено органам ДАІ проводити зняття з реєстрації та реєструвати зміну власника автомобіля КрАЗ-256 держномер НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що ухвала суду незаконна.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1. і ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, і в позовній заяві заявила клопотання про забезпечення позову, оскільки відповідач не бажає відшкодувати в добровільному порядку завдану шкоду, і невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд по заяві осіб, які приймають участь у справі може вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність забезпечення позову у відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України, однак при вирішені питання про забезпечення позову, суд не врахував вимоги ч.3 ст. 152 ЦПК України відносно того, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, і заборонивши відповідачам відчужувати належне їм рухоме і нерухоме майно не зазначив на яке саме майно накладено заборону відчуження, і чи не буде така заборона перевищувати обсяг позовних вимог, та чи не порушує така заборона правам інших осіб, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчужувати належне їм нерухоме і рухоме майно підлягає скасуванню, а в іншій частині ухвала суду підлягає зміні, з зазначенням виду забезпечення позову шляхом заборони органам ДАІ проводити зняття з реєстрації та реєструвати зміну власника автомобіля КрАЗ-256 держномер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_1, до вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.29.03.2007р. скасувати в частині заборони на відчуження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всього рухомого та нерухомого майна. В іншій частині ухвалу суду змінити.

Заборонити органам ДАІ проводити зняття з реєстрації та реєструвати зміну власника автомобіля КрАЗ-256 держномер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_1 1970р.н., яка мешкає в АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.