копія Справа №2-1521 /08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2008 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
Головуючої судді Арапіної Н.Є.
При секретарі Білокінь Н.Ю.
За участю:
Позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки виплат, моральної шкоди,
встановив:
позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якій зазначено, що вона працювала на підприємстві відповідача по 25 червня 2007 року. Звільнилася з підприємства відповідача за власним бажанням. Існує заборгованість підприємства відповідача перед позивачем з заробітної плати. Відповідач відмовляється добровільно виплатити суму заборгованості. У зв'язку з наведеним позивач просить про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації (індексації) в сумі 6244 грн. 40 коп., моральної шкоди.
У ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги - просила про стягнення заборгованості з заробітної плати у сумі 1200 грн. 00 коп., компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати у сумі 1044 грн. 40 коп., середнього заробітку за час затримки виплат у сумі 4400 грн. 00 коп., моральної шкоди у сумі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Пояснила, що існує заборгованість підприємства відповідача перед нею з заробітної плати, яку відповідач відмовляється добровільно виплатити. Діями позивача спричинена моральна шкода, тому що постійно чекала обіцянок про виплату заборгованості. Втратила нормальні життєві зв’язки і змушена робити додаткові зусилля для організації свого життя. Моральна шкода складає 1000 грн. Просила про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за затримку виплат, моральної шкоди.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське" в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки до суду не повідомив. Відповідно до ст. 169 ЦПК України справу розглянуто за відсутності представника відповідача, так як в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Вислухавши позивача, дослідив матеріали справи, суд доходить висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач перебувала в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Покровське", яке не виконувало свої обов'язки перед позивачем зі своєчасної виплати заробітної плати, в результаті чого виникла заборгованість з заробітної плати в сумі 1200 грн. 00 коп., компенсація втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати складає у сумі 367 грн. 20 коп. 25 червня 2007 року позивач звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 4, 45-49).
Дослідив добуті докази суд доходить наступного висновку.
У відповідності зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата належних сум провадиться в день звільнення. Зазначені суми заборгованості відповідач не виплатив до теперішнього часу, тому заборгованість по заробітній платі в сумі 1200 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати у сумі 367 грн. 20 коп. необхідно стягнути з відповідача.
Частина перша ст. 233 КЗпП встановлює загальний строк для звернення за захистом суб’єктивних трудових прав працівників - трьохмісячний.
У пункті 5 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказано, що суду необхідно з’ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Статтею 237-1 КЗпП передбачено відшкодування власником працівнику моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 233 КПпЗ України передбачена можливість працівника звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення-в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачає, що якщо тримісячний строк пропущений без поважних причин, у позові може бути відмовлено по зазначеній підставі. При пропуску тримісячного терміну в позові може бути відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю вимог, тому суд з'ясовує не тільки причини пропуску терміну, але всі обставини справи, права та обов'язки сторін.
З урахуванням положень п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" позивачем пропущений тримісячний термін звернення до суду, тому що позивач звернувся в суд 24 квітня 2008 року, а виплатити заробітну плату позивачу відповідач повинен в день звільнення 25 червня 2007 року.
Суд вважає, що право позивача на звернення до суду виникло з моменту звільнення позивача з роботи.
Позивач не надав доказів поважності причин пропуску встановленого строку і не ставив питання про поновлення пропущенного строку. Суд вважає, що позивач пропустив строк на звернення до суду без поважних причин.
Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримання виплат при звільненні та компенсації моральної шкоди не підлягають задоволенню у зв"язку з пропуском без поважних причин строків звернення до суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1200 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати в сумі 367 грн. 20 коп., всього 1567 (одна тисяча п’ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп.
У відповідності зі ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 51 гривні 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Державного бюджету Ворошиловського району м. Донецькаі в сумі 30 гривні 00 коп.
Керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закона України
«Про оплату праці», п. 4 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року Пленуму Верховного
Суду України "Про практику розгляду судами трудових
спорів", ст. ст. 10, 11, 60, 79, 80, 88, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1200 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати в сумі 367 грн. 20 коп., всього 1567 (одна тисяча п"ятьсот шістьдесят сімь) грн. 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське" на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні 00 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське" на користь Державного бюджету Ворошиловського району м. Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривні 00 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.