Справа № 2-1274/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 листопада 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді - Сидоренко Ю.В.,
секретаря - Кійченко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на будинок та земельну ділянку та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку, третя особа Миргородський МВ (з обслуговування м.Миргород та Миргородського району) ГУМВС України в Полтавській області,
в с т а н о в и в:
14 серпня 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якій просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLIWGA000000071 від 20.11.2007 року в розмірі 32171,82 грн. звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 76,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити відповідачів з вказаного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м.Миргороді.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідно до укладеного договору № PLIWGA000000071 від 20.11.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 42100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.11.2027 року. У порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 03.07.2009 року виникла заборгованість в сумі 32171,82 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 30647,53 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 1441,41 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом – 62,45 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 20,43 грн. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач і відповідач ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, згідно якого вона надала в іпотеку будинок загальною площею 76,3 кв.м., розташований за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності. Відповідно до ст.6 Закону України «Про іпотеку» іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу, зазначеного у договорі іпотеки.
Ухвалою суду від 7 жовтня 2009 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, було залучено Миргородський МВ (з обслуговування м.Миргород та Миргородського району) ГУМВС України в Полтавській області, ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просив виселити з будинку, який є предметом іпотеки, також ОСОБА_3. і ОСОБА_4. В зв’язку з цим, ухвалою суду від 02.11.2009 року вони були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів.
Представник позивача Шокало Т.В., що діє на підставі довіреності (а.с.46), в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, по суті позову пояснила, що відповідач ОСОБА_2 допустив істотні порушення умов кредитного договору, що є підставою для дострокового повернення всієї суми кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, по суті позову пояснив, що він проводив платежі по кредиту у відповідності до графіку, який є додатком до кредитного договору, але у квітні він отримав повідомлення з банку про те, що він звернувся до суду з метою накладення стягнення на предмет іпотеки. Після звернення до банку він дізнався, що банк в односторонньому порядку з 1 лютого 2009 року збільшив розмір процентів за користування кредитом, про що його не повідомив, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту, яку він на даний час погасив і буде надалі продовжувати сплачувати кредит відповідно до умов договору. Вважав, що підстав для звернення стягнення на будинок немає, тому просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3. і ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.70, 73).
Третя особа Миргородський МВ (з обслуговування міста Миргород та Миргородського району) ГУМВС України в Полтавській області свого представника у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просив розгляд справи проводити без участі його представника (а.с.66).
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 20.11.2007 року було укладено кредитний договір № PLIWGA000000071, відповідно до якого ОСОБА_2 20.11.2007 року отримав кредит у сумі 42100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.11.2027 року (а.с.8-12).
У забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором 20.11.2007 року позивач і відповідач ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 надала в іпотеку будинок загальною площею 76,3 кв.м., розташований за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності (а.с.18-22). Отже, відповідно до ст.ст.1, 11 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_1 є майновим поручителем по зобов’язаннях ОСОБА_2
Згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку» та п.24 вказаного договору іпотеки у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Позивачем 18.08.2009 року, тобто вже після звернення до суду, було направлено відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення про порушення умов виконання зобов’язань за кредитним договором (а.с.47-49), в якому він вказав, що згідно умов кредитного договору п.7.1. ОСОБА_2 зобов’язувався: в період з 13 по 20 число кожного місяця здійснювати погашення по кредиту в сумі 474,98 грн., а з 01.02.2009 року в сумі 775,00 грн.; при порушенні зобов’язання передбачених умовами договору сплатити пеню від суми простроченого платежу. Це твердження позивача не повністю відповідає дійсності, оскільки згідно графіку погашення кредиту, що є додатком № 2 до кредитного договору № PLIWGA000000071 від 20.11.2007р. ОСОБА_2 повинен сплачувати щомісячний платіж по кредиту в сумі 474,98 грн. до 20.10.2027р., при цьому розмір процентної ставки визначений цим графіком, п.7.1. кредитного договору та п.35.2 договору іпотеки становить 1,25% на місяць.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У відповідності з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Позивачем не надано доказів того, що до кредитного договору № PLIWGA000000071 від 20.11.2007р. у встановленій законом та п.5.2. цього договору формі було внесено зміни щодо розміру щомісячного платежу по кредиту, тому зазначення у повідомленні про порушення відповідачем ОСОБА_2 зобов’язання про сплату з 01.02.2009р. щомісячного платежу по кредиту в сумі 775,00 грн. є безпідставним.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором (а.с.7) та виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_2 за період з 01.10.2007 року по 25.11.2009 року (а.с.78-80), наданих позивачем, відповідач ОСОБА_2 у вказаний період щомісячно сплачував на погашення кредиту кошти в розмірі більшому, ніж передбачено графіком погашення кредиту від 20.10.2007 року, та достатньому для погашення інших нарахувань, передбачених цим договором.
Оскільки заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем виникла внаслідок збільшення позивачем в односторонньому порядку розміру процентів по кредиту, що підтверджується сторонами, а вказана зміна до договору є нікчемною, у позивача не було передбачених законом та кредитним договором підстав для пред’явлення відповідачу ОСОБА_2 вимоги про сплату заборгованості та дострокове повернення всієї суми кредиту, а отже немає підстав і для звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів. На підставі викладеного суд приходить до висновку що позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 213-215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 589, 590, 610, 623, 629, 639, 654, 1055, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на будинок та земельну ділянку та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: (підпис)
Вірно: Суддя Миргородського
міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко