КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
25.09.09 р. № 19/310-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Мельника С. М.
Гаврилюк О.М
при секретарі судового засідання: Матвієвській Г. В.,
за участю представників учасників судового провадження:
від позивача: не з’явились,
від відповідача-1: не з’явились,
від відповідача-2: не з’явились,
від третіх осіб: не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Мебітар»на рішення господарського суду Київської області від 29.05.2009 року,
у справі № 19/310-08 (суддя Карпечкін Т. П.)
за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Кеес Недерхоф Холдінг Б. В.», м. Київ,
до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Мебітар», с. Городище,
2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків,
треті особи 1 закритого акціонерного товариства «Хоуммейкерс-99», м. Біла Церква,
2. товариства з обмеженою відповідальністю «Тект-Трейд», м. Київ,
3. акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», м. Харків,
про визнання частково недійсним договору та проведення прав і обов’язків покупця,
в с т а н о в и в:
Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Кеес Недерхоф Холдінг Б. В.»(далі по тексту ППОВ «Кеес Недерхоф Холдінг Б. В.», позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Мебітар»(далі по тексту –ТОВ «ВП «Мебітар», відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту –ФОП ОСОБА_4, відповідач-2) за участю третіх осіб закритого акціонерного товариства «Хоуммейкерс-99»(далі по тексту –ЗАТ «Хоуммейкерс-99», третя особа-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Тект-Трейд»(далі по тексту –ТОВ «Тект-Трейд», третя особа-2), акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(далі по тексту –АКІБ «УкрСиббанк», третя особа-3) про визнання частково недійсним договору та переведення прав і обов’язків покупця.
Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2009 року у справі № 19/310-08 (далі по тексту – Рішення) позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір № Б48-2/07 від 13.09.2007 року купівлі-продажу цінних паперів, укладений між ТОВ «ВБК «Мебітар»та ФОП ОСОБА_5 в частині визначення особи покупця ФОП ОСОБА_5; переведено на ППОВ «Кеес Недерхоф Холдінг Б. В.» права і обов’язки покупця за договором № Б48-2/07 від 13.09.2007 року купівлі-продажу цінних паперів.
Не погоджуючись із Рішенням, ТОВ «ВП «Мебітар»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, наведених в апеляційних скарзі.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 03.07.2009 року апеляційну скаргу ТОВ «ВП «Мебітар»прийнято до провадження.
Розгляд справи здійснюється після оголошення в судових засіданнях 21.07.2009 року, 31.07.2009 року, 18.08.2009 року та 11.09.2009 року ухвал про відкладення розгляду справи.
Розпорядженнями заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду склад колегії суддів змінювався, розгляд справи здійснюється у складі суддів: Рудченка С. Г., Корсакової Г. В. та Гаврилюка О.М.
Від третьої особи-3 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі повноважного представника АКІБ «УкрСиббанк».
Представники учасників судового провадження не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, про поважність причин неявки в суд не повідомили, хоча про час, дату та місце засідання суду належним чином були повідомлені направленими за їх місцезнаходженням копіями ухвал суду, тому колегією суддів у відповідності до ст. 75 ГПК України було вирішено здійснити розгляд справи без їх участі
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне:
–ЗАТ «Хоуммейкерс-99»створене відповідно до рішення Установчих зборів акціонерів акціонерного товариства від 05.08.1999 року. Згідно п.7.4 статуту ЗАТ «Хоуммейкерс-99», зареєстрованого виконкомом Білоцерківської міської ради за №258 від 25.08.1999 року, статутний фонд товариства становить 1000000,00 (один мільйон) грн. і розподілений на 100 (сто) простих іменних акцій номінальною вартістю 10000,00 (десять тисяч) грн. кожна;
–власником 90 (дев’яносто) простих іменних акцій ЗАТ «Хоуммейкерс-99», номінальною вартістю 10000,00 (десять тисяч) грн. кожна, загальною номінальною вартістю 900000,00 (дев’ятсот тисяч) грн. є позивач –ПКОВ «Кеес Недерхоф Холдинг Б.В.», що підтверджується Зведеним обліковим реєстром рахунків власників цінних паперів по емітенту ЗАТ «Хоуммейкерс-99»станом на 20.09.2007 року, 09.01.2008 року, 04.03.2008 року;
–за даними Зведеного облікового реєстру власників цінних паперів по емітенту ЗАТ «Хоуммейкерс-99»станом на 20.09.2007 року, іншим власником 10 (десяти) простих іменних акцій ЗАТ «Хоуммейкерс-99», номінальною вартістю 10000,00 (десять тисяч) грн. кожна, загальною номінальною вартістю 100000,00 (сто тисяч) грн. є відповідач-1 ТОВ «ВП «Мебітар»;
–за даними Зведеного облікового реєстру власників цінних паперів по емітенту ЗАТ «Хоуммейкерс-99»станом на 09.01.2008 року, 04.03.2008 року ТОВ «ВП «Мебітар»є власником 8 (восьми), а ФОП ОСОБА_4 є власником 2 (двох) простих іменних акцій ЗАТ «Хоуммейкерс-99»;
–13.09.2007 року між ТОВ «ВП «Мебітар»(в якості Продавця), ТОВ «ТК Брок»(в якості Повіреного) та ФОП ОСОБА_4 (в якості Покупця), укладено договір купівлі-продажу №Б48-2/07 цінних паперів ЗАТ «Хоуммейкерс-99»(далі по тексту –Договір);
–Відповідно до п.1.1 договору, відповідач-1 зобов’язався передати у власність відповідача-2, а відповідач-2 зобов’язався прийняти та сплатити дві прості іменні акції ЗАТ «Хоуммейкерс-99», номінальною вартістю 10000,00 (десять тисяч) грн. кожна. Загальна вартість цінних паперів, згідно п.1.2 договору, склала 20000,00 (двадцять тисяч) грн.;
–13.09.2007 року сторонами був складений та підписаний акт прийому-передачі цінних паперів, згідно якого відповідач-1 (Продавець) передав, а відповідач-2 (Покупець) прийняв 2 (дві) прості іменні акції ЗАТ «Хоуммейкерс-99», номінальною вартістю 10000,00 (десять тисяч) грн. кожна, одночасно з переданням цінних паперів Продавець передав Покупцю всі документи, що підтверджують надані гарантії по договору купівлі-продажу №Б48-2/07 від 13.09.2007року.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Пунктом 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно п. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зі змісту наведених вище норм ЦК України та ГК України вбачається, що для визнання Договору недійсним необхідної умовою є недодержання в момент укладення вказаного договору сторонами вимог, встановлених п.п. 1-3 та 5 ст. 203 ЦК України, або наявність підстав, передбачених п. 1 ст. 207 ГК України.
Відповідно до п. 3 ст. 81 Господарського кодексу України, акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Аналогічне положення містить рішення Конституційного Суду України №4-рп/2005 від 11.05.2005 року, в якому зазначено, що з 01.01.2004 року переважне право на придбання акцій його акціонерами закріплено законодавчо, зокрема, частиною 3 статті 81 ГК України. До того ж, як випливає зі змісту цієї статті, переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, є однією з головних ознак, за якими акціонерне товариство вважається закритим.
З аналізу положень статуту ЗАТ «Хоуммейкерс-99»вбачається неврегульованість порядку реалізації акціонерами товариства переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами третім особам. Зокрема, ст. 9 статуту товариства лише визначено, що акціонери зобов’язані нести обов’язки, якщо це передбачено чинним законодавством України, установчими документами акціонерного товариства або рішенням Загальних зборів. Водночас, суд звертає увагу, що вимоги ч.3 статті 81 ГК України мають імперативний характер, і повинні бути дотримані учасниками товариства при відчуженні ними належних їм акцій незалежно від урегульованості або неврегульованості питання переважного права в установчих документах акціонерного товариства.
Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»№13 від 24.10.2008року визначена можливість застосування судами до відносин учасників товариства при продажі частки, за аналогією положення статті 362 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Судом встановлено, що жодних повідомлень від відповідача-1 стосовно пропозиції придбати 2 (дві) акції ЗАТ «Хоуммейкерс-99»на адресу позивача не надходило, матеріали справи не містять будь-яких документів, які б підтверджували отримання позивачем від відповідача-1 таких повідомлень. При цьому, наданий відповідачем-1 лист ТОВ «ВП «Мебітар»за вих. № 30 від 09.08.2007 року, адресований ЗАТ «Хоуммейкерс-99», належним доказом не є, оскільки, виходячи з вище наведених норм чинного законодавства, переважне право на придбання акцій належить акціонерам, тобто і повідомлятись повинні безпосередньо акціонери.
Колегія суддів вважає, що відповідач-1, продавши 13.09.2007 року за договором купівлі-продажу цінних паперів відповідачу-2 дві прості іменні акції ЗАТ «Хоуммейкерс-99», порушив переважне право позивача на придбання таких акцій на умовах, визначених спірним договором, а також можливість реалізувати своє право, передбачене ч.3 ст.81 ГК України.
Отже, слід дійти висновку, що оскаржуваний правочин в частині визначення особи покупця ФОП ОСОБА_5 не відповідає вимогам законодавства, а саме ч. 3 ст. 81 Закону України «Про господарські товариства», що є підставою для визнання недійсним правочину в цій частині.
Водночас колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо необхідності застосування до спірних правовідносин в частині визнання частково недійсним Договору положень ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки вказаний Закон України набрав чинності 30.04.2009 року, тобто значно пізніше, ніж було укладено спірний Договір.
Місцевий господарський суд вірно дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним відкриття зберігачем АКІБ «УкрСиббанк»рахунку власника цінних паперів № 016450 ОСОБА_4 та реєстрацію двох простих іменних акцій ЗАТ «Хоуммейкерс-99»на рахунку ФОП ОСОБА_4 у системі реєстру рахунків власників цінних паперів задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена жодними доказами та не доведено порушення прав позивача в цій частині.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 40/453-07, оскільки не вбачається з'ясування яких саме обставин в ході розгляду справи № 40/453-07 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника на те, що місцевий господарський суд зобов’язаний був залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 ГПК України, оскільки скаржник не врахував, що у справі № 40/453-07 розглядався не тотожній спір, а тому доводи щодо залишення позову без розгляду не можна визнати законними і обґрунтованими.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Київської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права і доводи, викладені в оскаржуваному рішенні, є законними і обґрунтованими, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 1212 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Мебітар»на рішення господарського суду Київської області від 29.05.2009 року у справі № 19/310-08 залишити без задоволення, а зазначене рішення –без змін.
2. Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.
3. Матеріали справи № 19/310-08 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Мельник С. М.
Гаврилюк О.М
Дата відправки 02.10.09