Справа № 2-312/09            

Рішення

Іменем України

4 грудня 2008 року                                                  Жовтневий районний суд м. Харкова

    у складі: головуючого – судді Кириченко О.Д.

        при секретарях – Волковій С.І., Корнієнко О.О., Нестеровській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням договірних обов`язків, -

встановив:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист її прав споживача шляхом відшкодування шкоди, завданої їй відповідачем внаслідок неналежного виконання договірних обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в вересні-місяці 2004 року між нею і ОСОБА_2 був укладений усний договір, згідно умов якого остання прийняла на себе зобов`язання власними силами із матеріалу замовника здійснити роботи по укладці керамічної плитки в приміщенні ванної кімнати та частково - в приміщенні туалетної кімнати квартири, належної позивачу і розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані роботи були проведені відповідачем в тому ж місяці, після чого позивач у повній відповідності до умов зазначеного договору оплатила виконану ОСОБА_2 роботу.

Разом з тим, через деякий час позивачем були виявлені суттєві недоліки виконаних робіт, які полягають в тому, що укладена відповідачем на полу ванної і туалетної кімнат плитка при ходьбі по ній видає сторонні звуки у вигляді рипіння, а на нижньому ряду стін туалетної кімнати – звуки «бухтіння», що на думку позивача свідчить про неякісність кладки плитки та необхідність проведення її зняття та повторного укладення у відповідних місцях.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами ОСОБА_1 вимагає зобов`язати відповідача зняти неякісно укладену нею керамічну плитку, власними силами та за власний кошт звільнити квартиру позивача від використаної плитки і будівельного сміття, що з`явиться в процесі зняття цієї плитки, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача в якості відшкодування шкоди, завданої внаслідок приведених вище дій відповідача, грошову суму, що буде з`ясована в ході судового засідання.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги і їх обґрунтування.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 заперечувала, пояснивши, що усі вищезазначені роботи по укладці керамічної плитки в квартирі позивача були нею виконані з належною якістю, а тому вона ніякої шкоди позивачу своєю роботою не завдала. Що ж до заявлених в судовому засіданні претензій позивача про сторонні звуки «рипіння» та «бухтіння» плитки, то вони дійсно могли з`явитися, але тільки внаслідок власних дій самої позивачки та членів її сім`ї, які могли неналежним чином здійснювати догляд за дотриманням необхідного температурного режиму і режиму вологості в приміщеннях, стіни яких облицьовані керамічною плиткою.    

    Суд, вислухавши доводи сторін та дослідивши долучені до справи письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги, які є предметом судового розгляду, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними, допустимими і достовірними доказами, а тому не можуть бути задоволені, виходячи з наступних обставин:

Як було встановлено в ході судового засідання, в вересні 2004 року між сторонами по даній справі дійсно був укладений усний договір, згідно умов якого фізична особа ОСОБА_2 прийняла на себе зобов`язання власними силами із матеріалу замовника в особі ОСОБА_1 здійснити роботи по укладці керамічної плитки в приміщенні ванної кімнати, а також нижньому ряду стін і полу туалетної кімнати належної останній квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Позивач же зобов`язалася прийняти ці роботи та оплатити їх в передбаченому договором розмірі.

Вказані роботи були повністю виконані відповідачем ОСОБА_2 в тому ж місяці – вересні 2004 року.

Вищезазначені обставини були повністю визнані та підтверджені в судовому засіданні сторонами по справі, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Як пояснила суду відповідач по цій справі, виконані нею роботи були прийняті замовником і повністю оплачені 18 вересня 2004 року, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні наданою позивачем і долученою до матеріалів справи копією відповідної розписки виконавця робіт про отримання грошей за свою роботу (а.с. 6).  

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про те, що в даному разі між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 мали місце договірні цивільно-правові відносини у формі підряду, тобто правовідносини оплатного виконання конкретних робіт за завданням замовника.

Так, у відповідності до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 того ж Кодексу передбачена можливість виконання роботи як частково так і в повному обсязі з матеріалу замовника.

Згідно вимог ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Таким чином, між сторонами по цій справі мав місце укладений в усній формі класичний договір підряду, а тому спірні правовідносини регламентуються відповідними положеннями ЦК України.  

Твердження ж ОСОБА_1 щодо того, що вищезазначені правовідносини між нею та ОСОБА_2, регулюються крім загальних норм цивільного права України і спеціальним законодавством – зокрема Законом України «Про захист прав споживачів», суд находить безпідставними, тому що відповідач по даній справі не є суб`єктом підприємницької діяльності і виступала у відповідному двосторонньому усному договорі як фізична особа.

Відповідно до ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками , які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1.   безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2.   пропорційного зменшення ціни роботи;

3.   відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ж вимог ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки , які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Виходячи з викладеного, суд критично відноситься до посилань ОСОБА_1 в судовому засіданні на те, що вона оплатила виконані ОСОБА_2 роботи без їх перевірки і прийняття, тому що відповідно до наведеної вище норми Закону вона в такому разі позбавляється права посилатися на недоліки роботи у разі виникнення спору щодо її якості.

Зважаючи на ту обставину, що позивач прийняла виконану підрядником ОСОБА_2 роботу, але, згідно пояснень ОСОБА_1, недоліки в роботі відповідача по справі нею були виявлені тільки через деякий час після прийняття цієї роботи, сам підрядник наявність таких недоліків в своїй роботі в суді не визнала, судом за клопотанням позивачки у відповідності до ч.4 ст.853 ЦК України призначалися відповідні судові будівельно-технічні експертизи, провадження яких спочатку доручалися Харківському НДІСЕ, а потім – Київському НДІСЕ.

Разом з тим, зазначеними експертними установами вказані судові експертизи так і не були проведені, причиною чому була відсутність оплати цих експертиз, обов`язок здійснення котрої судом у повній відповідності до вимог ст.86 ЦПК України було покладено на сторону, яка заявляла відповідні клопотання, тобто на позивача ОСОБА_1

Таким чином, в судовому засіданні була встановлена фактична відсутність будь-якої доказової бази, яка б підтверджувала наявність в діях відповідача ОСОБА_2 яких-небудь відступів від умов договору підряду, що погіршило її роботу, або допуску недоліків в роботі, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно ж до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Самі ж по собі вищевказані твердження ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог без доведення їх в суді належними, допустимими, достовірними, достатніми і взаємозв`язаними доказами не можуть бути розцінені судом як підстави для певних висновків про об`єктивність таких доводів сторони по справі.

При дослідженні вищенаведених цивільних правовідносин між сторонами суд також звертає увагу на ту обставину, що позивач так і не змогла в судовому засіданні пояснити, коли ж конкретно нею були виявлені недоліки вищезгаданої роботи підрядника, чим це може бути підтверджено.

Статтею ж 863 ЦК України передбачено, що до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в їх задоволенні слід відмовити за їх необґрунтованістю.

 Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.5,8,10,11,15,57-61,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.15,16,837,840,849,852,853,854,857,858,863 ЦК України, суд –

Вирішив:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням договірних обов`язків, – відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про його апеляційне оскарження, а також апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Головуючий                                                     суддя О.Д. Кириченко