№ 2-359/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

    16 грудня 2009 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого               Цаберябого     Б.М.,

                при секретарі              Янченко          Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Криничанська державна нотаріальна контора, відділ РАЦС Криничанського районного управління юстиції, про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на ? частину житлового будинку із господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, -  

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з цим позовом і представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, пояснив, що позивач є рідним онуком ОСОБА_4, але в його свідоцтві про народження було вказано прізвище «ОСОБА_1» через те, що його мати ОСОБА_5, з грудня 1977 року фактично проживаючи з ОСОБА_6 однією сім’єю, в якій ІНФОРМАЦІЯ_1 народився позивач, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 28 серпня 1984 року його мати розірвала шлюб з ОСОБА_7, а 11 листопада 1984 року уклала шлюб з ОСОБА_6 По досягненню 18-річного віку позивач через органи РАЦС сам змінив своє прізвище на «ОСОБА_1». ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, а  ІНФОРМАЦІЯ_3 – бабуся ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, яку позивач не може успадкувати оскільки не підтверджуються його родинні стосунки з спадкодавицею. Спадкоємців в спадщині за законом, крім позивача,  двоє – це відповідачі. Тому представник позивача просить встановити факт родинних стосунків між позивачем та ОСОБА_4 та визнати за позивачем право власності на ? частину житлового будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, оскільки відповідач ОСОБА_3 за отриманням спадщини до нотаріальної контори вчасно не звернувся і пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що вона є рідною дочкою померлого ОСОБА_6 і онукою померлої ОСОБА_4, а позивач ніяких документальних підтверджень родинних стосунків з ОСОБА_6 не має і у нього нема підстав вважати себе онуком померлої ОСОБА_4, тому вона просить в задоволенні позову відмовити.  

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і пояснив, що вона є рідним онуком померлого ОСОБА_6 – сином його померлого сина ОСОБА_8, і правнуком  померлої ОСОБА_4, а у позивача відсутні документальні підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_6 і відсутні підстави вважати себе онуком померлої ОСОБА_4, тому він просить в задоволенні позову відмовити.  

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день слухання справи сповіщені, повідомили суду просьбу вирішити справу без присутності їх представників.    

                        -  2  -

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що йому достовірно відомо, що батьки позивача ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з 1977 року жили разом  в Аулах на Межевій вулиці, в них народився ОСОБА_1, його  проводжали в армію і був у нього на весіллі. Коли засудили ОСОБА_6 не пам’ятаю, знаю те, що ОСОБА_11  їздила до нього в тюрму  і возила передачі. Станом на 1977 рік проживав по Межевій. За події 1977 року йому все відомо, так як кожен день він провідував свою матір по вулиці Межевій. До 1977 року батьки позивача також проживали в Аулах. ОСОБА_10 визнавав ОСОБА_1 своїм сином, виховував його, виряджав в армію. ОСОБА_10 та мати позивача жили однією сім’єю, вели спільне господарство, підтримували подружні стосунки. Жили добре, скандалів та сварок не було.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він знає те, що батьки позивача  ОСОБА_10 і ОСОБА_11 проживали разом, що позивач є їх рідним сином. Спільне проживання вони почали з 1977 року по вулиці Межевій. Жили однією сім’єю, вели спільне господарство, підтримували подружні стосунки.

Свідок   ОСОБА_13  пояснила, що в грудні 1977 року вона з батьком позивача ОСОБА_6 позивача почали жити разом на квартирі, вели спільне господарство, підтримували подружні стосунки. У 1979 році  від спільного проживання з ОСОБА_6 вона народила сина ОСОБА_14 – позивача по справі, і в цьому ж  році вони перейшли жити в будинок по АДРЕСА_1, де і живе по цей час.  ОСОБА_15, з яким у  неї на той час був зареєстрований шлюб, був у розшуку  з 1977 по 1978 року і розірвання шлюбу з ним не було можливості до 1984 року,  бо він знаходився в місцях позбавлення волі. Сумісне проживання з ОСОБА_7 вона припинила з 1975 року.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що з 1983 року вона проживає по Межевій і занє, що позивач з дитячих років проживав там, часом там бачила і батьків позивача. Іншого чоловіка ОСОБА_6, крім батька позивача,  вона не знає.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона знає сім’ю ОСОБА_17 з 1988 року і їй відомо, що ОСОБА_2  приймала участь у реконструкції будинку по Межевій . А з 1995року після смерті діда туди перебралися ОСОБА_6 зі своєю дружиною і сином ОСОБА_14.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, щ вона знає сім’ю ОСОБА_6 довгий час, і що саме на народженні позивача наполягав саме ОСОБА_6 і мати позивача завагітніла тільки після цього.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що з  1977 року батьки позивача проживали однією сім’єю і позивач народився у 1979 році в час їх спільного проживання.

Оцінивши докази по с праві суд вважає, що вимоги позивача стосовно встановлення факту родинних відносин, у відповідності з ст.256 ЦПК України, мають бути задоволені, бо у судовому засіданні, на підставі показань свідків та особистих документів позивача – свідоцтва про народження, військового квитка, паспорту, а також свідоцтв про укладення та розірвання шлюбів встановлено, що позивач є рідним сином померлого ОСОБА_20 і рідним онуком померлої ОСОБА_4, якій на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, що підтверджується актом депутата селищної ради, копіями свідоцтва про  право на спадщину, технічного паспорту, домової книги та довідкою про місце прописки та проживання. Тому суд на підставі ст.ст.1258, 1261

                        -  3  -

ЦК України вбачає можливість визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на  частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями. Але в судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4 є позивач і відповідачі, один з яких звернувся до нотаріальної контори з питання отримання спадщини, а другому це право надане ст. 1268, 1272 ЦК  України, тобто наявні три спадкоємці однієї черги згідно вимог ст. 1261, 1266 ЦК України, і визнання за позивачем права власності на ? частину домоволодіння, як того вимагає позивач, який не побажав змінити позовні вимоги, буде суперечити вимогам ст. 1267 ЦК України і порушить права відповідачів щодо розміру їхньої частки спадщини, що обумовлює висновок суду про  відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами поАДРЕСА_1.

    Керуючись ст.ст.15, 60, 214, 215, 256 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В  :

    Встановити факт, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

    В задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані під АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ОСОБА_1 відмовити..  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                            Головуючий :