ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
9 грудня 2009 р. № 2-А-412
Суд Кремінського району Луганської області
у складі: головуючого Костроба Ю. Ю.
при секретарі Міщенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна справу за позовом
ОСОБА_1 до інспектора 1-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганськ Ковальова Олексія Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою у якій пояснив, що він 01 жовтня 2009 року привіз співробітників підприємства, на якому працює, в АДРЕСА_1, та зупинився, щоб їх висадити. В цей час до нього звернувся відповідач та повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, оскільки зупинився перед знаком 3.35 «стоянку заборонено». Він заперечував, оскільки автомобіль не знаходився в зоні дії вищезазначеного знаку, проте, не зважаючи на його заперечення, відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 137203 від 01.10.2009 року. З вказаними діями відповідача позивач не погодився, про що власноручно зробив запис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані дії відповідача та складену ним постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 137203 від 01.10.2009 року вважає незаконними та просить суд їх скасувати:
У судовому засіданні позивач свій позов підтримав та просив суд відмінити постанову та закрити провадження по адміністративній справі
Відповідач до суду не з’явився, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 128 КАС України,
4. У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Суд вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, за наступними підставами.
Згідно копії постанови /а. с.3/ позивач притягнений відповідачем за ст.122 ч.1 КпАП України до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255гр.
Згідно фотокарток /а. с.6,7.8/ позивач зупинився більш ніж за 10м. до знаку 3.35, під знаком є табличка 7.2.7 «20м.».
Відповідно до розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 для знаків 3.34 - 3.37 зона дії може бути зменшена табличкою 7.2.2 на початку зони дії а також установленням у кінці їх зони дії дублюючих знаків з табличкою 7.2.3. На знаку, перед яким зупинився позивач, була встановлена табличка 7.2.2, що підтверджується фотографіями, яка вказувала на зону дії даного знаку 20 метрів в напрямку руху.
Згідно п.10.5.2 ДСТУ 4100-2002 «Загальні технічні умови. Правила застосування. Виготовлення дорожніх знаків». Затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 3 червня 2002 р. № 326, заборонні знаки, окрім спеціально обумовлених даним стандартом випадків, повинні установлюватись безпосередньо перед ділянками доріг, на яких необхідно ввести відповідне обмеження .
Оскільки позивач зупинився перед знаком «стоянку заборонено», то він знаходився поза зоною дії даного знаку, тому будь-яким чином не порушував Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне правопорушення, виконує саме функції такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01.10.2009 року серії ВВ № 137203 незаконною та протиправною.
Згідно ст. 2 КАС України, 1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;
6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 7 КАС України, 1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов'язковість судових рішень.
Згідно ст. 8 КАС України, 1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена працівником ДАІ поспішно, без ретельного урахування всіх обставин справи та наявних доказів.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 18, 71 ч.2, 159, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України", ст. ст. 287 ч.1, 288ч.1, 122 ч.1 КпАП України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заявлені позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконною і відмінити з 01.10.2009 р. винесену інспектором 1-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганськ Ковальовим Олексієм Сергійовичем постанову ВВ № 137203 від 01.10.2009 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 255гр.
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 згідно протоколу від 01.10.2009 р. .по ст.122 ч.1 КпАП України - закрити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Ю.Ю. Костроба