Справа №2-334 2009 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2009 р.
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Мірошниченка М.А.
при секретарі Васильєвій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовною заявою ВАТ «ВіЕйБі Банк», особі Донецької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «ВіЕйБі Банк», особі Донецької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі - 36821 грн. 55 коп.
У судовому засіданні представник позивача ВАТ «ВіЕйБі Банку» ОСОБА_2 позов підтримав та просив стягнути заборгованість за кредитом у розмірі - 36821 грн. 55 коп., та витрати по оплаті державного мита у сумі - 368 грн. 22 коп., також витрати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - 30 грн., а всього у сумі - 37219 грн. 77 коп.
Пояснивши, що 19 грудня 2005 року між «ВіЕйБі Банком» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 246. Згідно договору банк надає відповідачу кредит у сумі 45900,00 грн. на умовах сплати 18 /вісімнадцять/ відсотків річних за користування кредитними коштами зазначених в Договорі строком до 17 грудня 2010 року з щомісячним погашенням Кредиту в сумі 765.00 грн. згідно п. 2.5.1. Договору та Додатку № 1 Договору.
Також 19 грудня 2005 р. був укладений Договір застави посвідчений нотаріально зареєстрований в реєстрі № 3235 згідно якого (п. 5.1) Заставодержатель (Банк) набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави, якщо сума наданого Кредиту, відсотки, а також можливі штрафні санкції та неустойки не будуть погашені у встановлені Кредитним договором, Договором застави та чинним законодавством України строки.
Згідно п.п. 2.5.1., 3.3.2., 1.3 Договору кредиту, відповідач повинен був здійснювати повернення суми кредиту частками щомісячно, з кінцевим строком повернення кредиту до 17 грудня 2010 р., та сплачувати нараховані відсотки за його використання (18 % річних). Але зобов'язання передбачені п.п 2.5.1., 2.5.2., 3.3.. Договору відповідачем виконувались несвоєчасно та не в повному обсязі.
Згідно п. 4.4. Договору у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3. /крім п.3.3.2/ договору, позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 5 відсотків від суми Кредиту, визначеного у п. 1.1. Договору.
18.10.2006 р. за № 987/15 відповідачу була направлена претензія /про наявність несплачених 6-х чергових платежів за кредитом/ з проханням виконати свої договірні обов'язки перед Донецькою філією ВАТ «ВІЕЙБІ Банк» та попередження що у разі невиконання до 01.11.2006 р. вимог банку до відповідача будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу. Але не зважаючи на попередження відповідач своїх обов'язків не виконав.
15.12.2006 р. за №1168 банком , було направлено листа з проханням вчинити виконавчий надпис з метою звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням виконання зобов'язань по Договору, який був вчинений 19 грудня 2006 р. зареєстрований в реєстрі за № 2420 та в подальшому направлений до ВДВС Совєтського районного управління юстиції м Макіївки на виконання.
06.10.2008р. Банком отримана Постанова від 08.09.2008 р. про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно цієї Постанови заставлене майно було реалізовано за 23068,02 грн. Але коштів отриманих від продажу майна не вистачило для повного погашення кредиту, відсотків за кредитом та штрафних санкцій.
Станом на 27.10.2008 р. заборгованість ОСОБА_1В, складає:
• - заборгованість по кредиту - 32653,40 грн;
• - несплачені відсотки - 1613,01 грн.;
• - несплачений штраф - 2555,14 грн; Загальна сума боргу - 36821,55 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, у заяві на адресу суду, справу просить розглянути у її відсутності, позов визнала та не заперечувала проти стягнення заборгованості за кредитом у розмірі - 36821 грн. 55 коп., та витрати по оплаті державного мита у сумі - 368 грн. 22 коп., також витрати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - 30 грн., а всього у сумі - 37219 грн. 77 коп.
Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, і вважає що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом установлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи установлено, що 19 грудня 2005 року між «ВіЕйБі Банком» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 246, згідно договору банк надає відповідачу кредит у сумі 45900,00 грн. на умовах сплати
18 /вісімнадцять/ відсотків річних за користування кредитними коштами зазначених в Договорі строком до 17 грудня
2010 року з щомісячним погашенням Кредиту в сумі 765.00 грн. згідно п. 2.5.1. Договору та Додатку № 1 Договору /а.с.5-
9/, на підставі договору застави від 19.12.2005 р. був укладений Договір застави посвідчений нотаріально
зареєстрований в реєстрі № 3235 згідно якого /п. 5.1/ заставодержатель /банк/ набуває права задоволення своїх
вимог за рахунок Предмету застави, якщо сума наданого Кредиту, відсотки, а також можливі штрафні санкції та
неустойки не будуть погашені у встановлені Кредитним договором, Договором застави та чинним законодавством
України строки /а.с. 10-12/.
Відповідно довідки відповідач станом на 27.10.2008 р. має:
- заборгованість по кредиту - 32653,40 грн.; несплачені відсотки - 1613,01 грн.; несплачений штраф - 2555,14 грн., загальна сума боргу - 36821,55 грн./а.с.17/, відповідно до претензії від 18.10.2006 р. за № 987/15 відповідачу була направлена претензія /про наявність несплачених 6-х чергових платежів за кредитом/ з проханням виконати свої договірні обов'язки перед Донецькою філією ВАТ «ВІЕЙБІ Банк» та попередження що у разі невиконання до 01.11.2006 р. вимог банку до відповідача будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу, /а.с.13/.
15.12.2006 р. за №1168 банком , було направлено листа з проханням вчинити виконавчий надпис з метою звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням виконання зобов'язань по Договору, який був вчинений
19 грудня 2006 р. зареєстрований в реєстрі за № 2420 та в подальшому направлений до ВДВС Совєтського районного
управління юстиції м Макіївки на виконання /а.с.14/.
06.10.2008р. Банком отримана Постанова від 08.09.2008 про повернення виконавчого документа стягувачеві. Згідно цієї Постанови заставлене майно було реалізовано за 23068,02 грн. Але коштів отриманих від продажу майна не вистачило для повного погашення кредиту, відсотків за кредитом та штрафних санкцій /а.с.15/.
На підставі статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін при суттєвому порушені договору іншою стороною.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу»: «У випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України».
Розмір понесених позивачем судових витрат, а саме: витрати по оплаті державного мита у сумі - 368 грн. 22 коп., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі - 30 грн. підтверджується наявними у справі платіжним дорученням № 3805, 3804 від 29.10.2008 р. /а.с.1-2/.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
Таким чином, сукупність, досліджених у судовому засіданні доказів приводить суд до висновку про те, що позичальник суттєво порушують умови кредитного договору № 246 від 19.12.2005 р. укладений між «ВіЕйБі Банком» та ОСОБА_1, тому можливо розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту у розмірі -36821 гри. 55 коп., та витрати по оплаті державного мита у сумі - 368 грн. 22 коп., також витрати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - 30 грн., а всього у сумі - 37219 грн. 77 коп.
Керуючись ст. 24 Закону України «Про заставу», ст.ст. 526, 527, 530, 553, 554, 651 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ВАТ «ВіЕйБі Банк», особі Донецької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 246 від 19 грудня 2005 року, укладений між «ВіЕйБі Банком» та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк», особі Донецької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитом у розмірі - 36821 грн. 55 коп., та витрати по оплаті державного мита у сумі - 368 грн. 22 коп., також витрати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - 30 грн., а всього у сумі - 37219 грн. 77 коп., на розрахунковий рахунок № 2620250011175 МФО 394545 ОКПО НОМЕР_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.