Справа № 2-1003/9

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Скляренко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поруки, -

встановив:

У лютому 2009 року позивачка звернулася до районного суду з названим позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 20 листопада 2007 року між нею та ВіЕйБі Банком був укладений договір поруки, де вона виступила поручителем по кредитному договору відповідачки. У вересні 2008 року вона отримала лист від банку про те, що відповідачка порушила строки повернення кредиту і вона, як поручитель, має виплатити існуючи заборгованість в сумі 6062,26 грн. Тому вимушена була сплатити дану суму. Після сплати набула право регресної вимоги до ОСОБА_2, яке не повертає їй грошові кошти в добровільному порядку. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 6100 грн. та понесені нею судові витрати в розмірі 30 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що відповідачка по справі, її подруга, звернулась до неї в листопаді 2007 року з проханням виступити поручителем по кредитному договору. Своє прохання мотивувала тим, що їй терміново потрібні гроші, які вона зможе отримати, оформивши кредит в банку. Обіцяла, що це лише формальність, так як до кінця року розрахується по кредиту. Тому вона погодилась та уклала договір поруки з банком. Згідно умов даного договору вона відповідала солідарно з ОСОБА_2 перед банком за належне виконання останньою зобов'язання. У вересні 2008 року отримала листа від банку з вимогою сплатити 6100 грн. за прострочене зобов'язання, що нею було зроблено. Після цього вона неодноразово зверталась до відповідачки з вимогою повернути сплачену суму. Але добровільно вона відмовляється повернути гроші.

У судове засідання відповідачка не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

При розгляді справи судом встановлено, що 20 листопада 2007 року між ВАТ Всеукраїнським акціонерним банком (скорочено «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 71/14 БК. За цим договором ОСОБА_2 отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 16500 грн..

20 листопада 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки.

За п. 1.1 вищевказаного договору поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором №71/14.

У вересні 2008 року ОСОБА_1 отримала лист від 20 листопада 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» лист про існуючу заборгованість по кредитному договору № 71/14-БК в розмірі 6062,62 грн. та з пропозицією сплатити вказану суму (а.с. 13).

Згідно квитанції № 695094 від 08 вересня 2008 року ОСОБА_1 сплатила на розрахунковий рахунок банку заборгованість по кредитному договору №71/14-БК - 6100 грн.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

З пояснень, наданих позивачкою та наданих суду документів, встановлено, що ОСОБА_2 порушила строки погашення заборгованості.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається та, які підтверджували їх вимоги та заперечення.

У п.2.1 договору поруки вказано, що поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання своїх зобов'язань по кредитному договору.

П.2.5 надає поручителю після виконання ним зобов'язань перед кредитором право регресної вимоги до боржника.

Ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Оскільки при розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатила ВАТ «ВіЕйБі Банк» грошові кошти в розмірі 6100 грн. за прострочення виконання зобов'язання по кредитному договору № 71/14-БК ОСОБА_2, тому позивачка набула право регресної вимоги до відповідачки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат позивачка надала платіжний документ від 16 січня 2009 року. При поданні позову було витрати на ІТЗ, що підтверджується відповідними квитанціями у розмірі 30 грн.. Тому позовні вимоги про відшкодування з ОСОБА_2 понесені судові витрати підлягають задоволенню.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позовних заяв, то у відповідності до ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача при ухвалення рішення на користь держави.

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СК № 796337, виданий Києво-Святошинським РУ ГУ МВС України в Київській області 07 квітня 1998 році, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - на корить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кошти в розмірі 6100 грн. (шість тисяч сто гривен); 30,00 грн. (тридцять грн.) - за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; а всього стягнути 6130 грн. (шість тисяч сто тридцять грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмір 61 грн. (шістдесят одна грн.).

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до суду, що його ухвалив.

На заочне рішення суду позивачем може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.