АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-556/2008р. Головуючий 1-ї інстанції Шаманська Н.А.
Категорія: ч. 2 ст. 367 КК України Доповідач апеляційної інстанції Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
в складі: головуючого Ржепецького О.П.
суддів Пустовара М. Л., Пісного І.М.
при секретарі Руденко Н.В.
за участю прокурора Омеляна В.М.
засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2
14 серпня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та старшого помічника Миколаївського транспортного прокурора на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.06.2008р., яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області, не судимого,
-засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України - до 2-х років позбавлення волі з позбавленням права займати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 2 роки без сплати штрафу.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки.
На підставі п. п. 2, 3 ст. 76 КК України засудженого ОСОБА_1 зобов'язано не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання роботи чи навчання та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Миколаївського морського торгівельного порту в рахунок відшкодування майнової шкоди 23900 грн. Згідно з вироком суду ОСОБА_1, працюючи у ДП «Миколаївський морський торговельний порт» на посаді головного інженера був наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями та являвся посадовою особою.
Перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_1 відповідно до п. 3.3. посадової інструкції головного інженера порту, яка була затверджена начальником ДП «Миколаївський морський торговельний порт», організовував здачу обладнання в ремонт та його прийом з ремонту.
Відповідно до п. 2.З.З. наказу начальника порту № 647 від 14.10.2002 року головний інженер порту несе відповідальність за технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію обладнання, а також за якісний та своєчасний капітальний і поточний ремонт усіх машин, механізмів і транспортних засобів та здійснення контролю за їх раціональним використанням і зберіганням.
Крім цього, відповідно до п. 7 наказу начальника порту № 320 від 15.04.2004 року, головний інженер порту несе відповідальність за правильне оформлення актів виконаних робіт, які повинні відповідати змісту виконаних робіт та послуг.
Працюючи на посаді головного інженера ДП «Миколаївський морський торговельний порт» підсудний ОСОБА_1 недбало поставившись до виконання своїх службових обов'язків скоїв злочин при наступних обставинах.
Так, 05.07.2004 року між ДП «Миколаївський морський торговельний порт» і ДП «Брідж Інтернешнл Едженсі» укладено договір № 11 - П на проведення останнім ремонтних робіт плавкрану ПК - 23, який належить ДП «Миколаївський морський торговельний порт».
Відповідно до ремонтної відомості плавкрану ПК - 23, яка є невід'ємною частиною договору та була узгоджена між ДП «Миколаївський морський торговельний порт» і ДП «Брідж Інтернешнл Едженсі», ремонтні роботи повинні були виконуватись у доці на території ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод». Пункти 1.1, 1.2, 1.3 вказаної ремонтної відомості встановлювали вартість за перший день стоянки судна у доці, з урахуванням постановки судна в док, вартість за кожний подальший день стоянки судна у доці та вартість за останній день стоянки судна в доці з урахуванням виводу судна з доку, яка склала 480, 250 та 480 доларів США відповідно.
Після укладення вказаного договору, плавкран ПК - 23 був переправлений на територію ДАХК «ЧСЗ», де для проведення ремонту був поставлений не у док, як то передбачав договір № 11 - П, а був піднятий на білястапельний майданчик, де в подальшому проводився ремонт, що підтверджується актом підйому плавкрану ПК - 23 на білястапельний майданчик № 1.1/16 від 16.08.2004 року.
ОСОБА_1 недбало ставлячись до виконання своїх посадових обов'язків, не організував здачу плавкрану ПК - 23 у ремонт, як передбачено п. 3.3 посадової інструкції головного інженеру порту, відповідно до якої він організовує здачу обладнання у ремонт, в результаті чого про місце проведення ремонтних робіт не був повідомлений.
В подальшому ДП «Брідж інтернешнл едженсі» на підставі актів виконаних робіт за етапами, по договору № 11 - П від 24.08.2004 року,
03.10.2004 року, 18.10.2004 року, 24.11.2004 року куди були внесені
неправдиві відомості про проведення ремонту плавкрану ПК - 23 у доці і
підписані заступником начальника портофлоту ОСОБА_3 та головним
інженером порту ОСОБА_1, були виставлені рахунки на загальну суму
853 826, 51 грн, в тому числі на суму 164 529, 08 грн. за постановку і стоянку
плавкрану ПК - 23 в док, які були сплачені за період з 30.08.2004 року по
28.01.2005 року відповідними платіжними дорученнями.
Вказане стало можливим в результаті недбалого відношення до своїх посадових обов'язків головного інженера ДП «Миколаївський морський торговельний порт» ОСОБА_1, який не виконував покладених на нього обов'язків передбачених п. 7 наказу начальника порту № 320 від 15.04.2004 року.
Відповідно до довідки ДСД ДАХК «ЧСЗ», ВАТ СВ «Меридіан», ВАТ «ЧМЗ», ВАТ МІЛ «Райдуга» № 742.01 - 17 від 11.01.2007 року вартість стоянки плав крану ПК - 23 на білястапелному майданчику за 102 дні склала б 18 266, 976 грн.
Таким чином, в результаті недбалого ставлення ОСОБА_1 до своїх посадових обов'язків, ДП «Миколаївський морський торговельний порт» була здійснена переплата за знаходження судна в доці, чим останньому був спричинений збиток у сумі 146 302, 1 грн.
26.10.2004 року керівництво ДП «Миколаївський морський торговельний порт» уклало договір № 10/19/62 -В з ТОВ «Букот» на представлення останньому послуг у вигляді капітального ремонту автонавантажувача «Тойота» № 86 інв. № 13923 на суму 23 900 грн.
27.10.2004 року ОСОБА_1 в порушення п. 7 наказу начальника порту № 320 від 15.04.2004 року, відповідно до якого він несе відповідальність за правильне оформлення актів виконаних робіт, які повинні відповідати змісту виконаних робіт та послуг, а також п. 2.З.З. наказу начальника порту № 647 від 14.10.2002 року головний інженер порту несе відповідальність за технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію обладнання, а також за якісний та своєчасний капітальний і поточний ремонт усіх машин, механізмів і транспортних засобів та здійснення контролю за їх раціональним використанням і зберіганням, а також в порушення п. 3.3 посадової інструкції головного інженера порту, затвердженої начальником порту 07.07.2004 року, відповідно до якої він організує здачу обладнання в ремонт та прийом його з ремонту, не перевіривши дійсне виконання ремонту та відповідність зміст акту прийому - прийняття виконаних робіт по договору № 10/19/62 -В від 26.10.2004 року фактично виконаним роботам, підписав акт.
Вказаний акт став підставою для здійснення оплати рахунку № 04/10 від 21.10.2004 року виписаного ТОВ «Букот» за виконання ремонтних робіт автонавантажувача на суму 23 900 грн.
Проте, автонавантажувач «Тойота» № 86 інв. № 13923 був виведений з експлуатації для підготовки для списання 17.09.2004 року, ніяких ремонтних робіт зазначеного автонавантажувача не здійснювались.
В результаті безвідповідального ставлення ОСОБА_1 до своїх посадових обов'язків, яке виразилось у тому, що він підписав акт прийому прийняття виконаних робіт по договору № 10/19/62 -В від 26.10.2004 року, не перевіривши виконання вказаних робіт, порту були спричинені збитки на суму 23 900 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок районного суду скасувати, провадження по справі закрити, а його виправдати на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на те, що він лише перевіряв правильність складання документів та затверджував їх лише після підписання відповідними керівниками служб, які безпосередньо контролювали здійснення ремонтних робіт. Про невиконання ремонту навантажувача та невідповідність знаходження плавкрана йому не було відомо. Прокурор в апеляції просить вирок в частині звільнення від покарання скасувати та постановити новий вирок. Посилається на те, що при звільненні від покарання суд не врахував обставини, які обтяжують вину засудженого, а саме повторність, невідшкодування завданих збитків та не усвідомлення суспільної небезпеки скоєного злочину.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив вирок скасувати в частині звільнення від відбування покарання та постановити новий вирок з посиланням на безпідставність звільнення від відбування покарання, засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в підтримання апеляції засудженого, які просили вирок скасувати та справу закрити з підстав викладених в апеляції, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, а апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в скоєнні зазначеного у вироку злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.
Так, свідок ОСОБА_3 показав, що на тендерній комісії він звернув увагу керівництва на те, що послуги які вказані в ремонтній відомості, зокрема стоянка судна в доці, це разова послуга і відповідно, чим довше судно стоятиме в доці тим більше буде плата за його стоянку. Але на його зауваження ніхто не відреагував і сказали що це не його справа. Надалі при підписанні актів виконаних робіт він лише перевіряв виконання технічних робіт вказаних в цих актах, все інше його не цікавило.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - головний бухгалтера ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» показала, що підставою для переліку грошей за договорами, в яких було передбачено 100% передоплату, могли послужити службова записка і рахунок на передоплату, до якого повинен додаватися акт приймання-здачі виконаних робіт, тобто роботи повинні бути вже виконані.
Свідок ОСОБА_5 показав, що місцем проведення ремонту плавкрана був околостапельная майданчик. Факти підняття судна на околостапельную майданчик і спуску його на воду фіксувалися відповідними актами.
Вказані показання узгоджуються з об'єктивними даними, що містяться в досліджених судом письмових доказах.
Згідно договору №11-П від 05.07.2004 року (л.с. 188 т.2) укладеного між ДП "Миколаївський морський торговий порт" і підприємством "Брідж інтернешнл едженсі" і ремонтною відомістю до договору, ремонт плавкрана ГЖ-23 повинен був проводиться в доці на території ГАХК "ЧСЗ".
Як убачається з актів виконаних робіт по етапах плавкрана ГЖ-23 від 03.10.2004 роки, 28.04.2004 роки, 22.11.2004 роки і від 18.10.2004 року (л.с. 203-206 т.2), підписаних ОСОБА_1 і ОСОБА_3, місце проведення ремонтних робіт плавкрана ГЖ-23 вказане в доці.
Згідно акту від 22.07.2004 року (л.с. 172 т.2), плавкран ПК- 23 був прийнятий в ремонт в СДРС "Чорноморський судноремонт". Як убачається з актів №1.1/18 від 16.08.2004 року і №1/16 від 16.06.2005 ( л.д.171, 170 т.2), згідно яким судно було підняте на околостапельную майданчик 03.08.2004 року і спущене на воду 16.06.2005 року.
Таким чином, при належній організації контролю за ремонтом устаткування машин та механізмів порту, ОСОБА_1 мав реальну можливість не допустити необгрунтованої переплати та не нанести шкоди ДП "Миколаївський морський торговий порт".
Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 саме у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.
За обставинами справи, як правильно встановлено місцевим судом, діями засудженого ОСОБА_1 за епізодом необгрунтованої оплати вартості ремонту автонавантажувача „Тойота" заподіяно шкоду в сумі 23900 грн., оскільки в порушення наказу Міністерства транспорту було здійснено передоплату послуг по ремонту автонавантажувача, але сам ремонт не здійснювався. Передоплату здійснено за службовою запискою підписаною засудженим ОСОБА_1, який згідно посадової інструкції повинен був контролювати виконання ремонтних робіт.
Із змісту службової записки (л.с. 31 т.1) убачається, що передоплата виконання ремонтних робіт зроблена на підставі вказаної записки, яку підписав головний інженер порту ОСОБА_1 всупереч вимогам наказів Міністерства транспорту України № 170 від 03.03.2004 р. (л.с. 34 т.1) та № 222 від 16.03.2004 р.(л.с. 33 т.1).
Тому колегія судців погоджується з засудженням ОСОБА_1 за визнаним судом обвинуваченням за епізодом необґрунтованої оплати невиконаних робіт по ремонту автонавантажувача „Тойота". Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з встановленим судом розміром шкоди за епізодом необгрунтованої оплати вартості стоянки плавкрану ПК-23. Так, актом № 1.3/16 від 15.04.2005 р. підтверджено, що плавкран-23 знаходився на ремонті на стапелі „0" протягом 255 діб з 03.08.2004 р. до 15.04.2005 р. Таким чином вартість стоянки плавкрана на стапелях протягом 255 діб складає 78350, 64 грн.
Оскільки послуги з ремонту плавкрану були надані на стапелях, функціональне призначення яких допускає ремонт судна, розмір шкоди завданої ДП „Миколаївський морський торговельний порт" за епізодом необгрунтованої оплати вартості стоянки плавкрану ПК-23 колегія суддів вважає за необхідне зменшити з 146302, 1 грн. до 86218, 44 грн. В цьому ж розмірі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 р. задоволені позовні вимоги ДП „Миколаївський морський торгівельний порт" (т.2, а.с. 348-350).
Доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що в його посадові обов'язки не входила перевірка виконаних робіт перед підписанням акту виконаних робіт, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки згідно посадової інструкції головного інженера порту, затвердженої 07.07.2004 роки начальником ГП «Миколаївський морський порт», головний інженер порту організовує здачу устаткування в ремонт і прийом його з ремонту.
Крім того, згідно п.2.3.3.приказа начальника порту № 647 від 14.10.2002 року, головний інженер порту несе відповідальність за технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, а також за якісний і своєчасний капітальний і поточний ремонт всіх машин, механізмів і транспортних засобів і здійснення контролю за їх раціональним використовуванням і зберіганням.
Призначаючи покарання суд врахував, що скоєне Мусієнком є злочином середньої тяжкості, обставини справи, дані про особу засудженого, який вперше притягається до. відповідальності та виключно позитивно характеризується. В своїй сукупності вказані дані та обставини й дали можливість суду звільнити засудженого від відбування покарання.
Доводи прокурора щодо необґрунтованості такого звільнення колегія суддів розцінює як неспроможні, оскільки судом достатньо враховані дані про особу засудженого та пом'якшуючі покарання обставини. Крім того, колегія суддів також враховує зменшення розміру шкоди завданої ДП „Миколаївський морський торговельний порт" за епізодом необгрунтованої оплати вартості стоянки плавкрану ПК-23 з 146302, 1 грн. до 86218, 44 грн., що фактично є зменшенням обсягу обвинувачення.
Твердження прокурора про те, що судом при призначенні покарання не враховано невідшкодування завданих збитків та не усвідомлення суспільної небезпеки злочину, колегія суддів розцінює як необгрунтовані. Ці обставини не зазначені в частині першій ст. 67 КК України, а тому, згідно ч.3 цієї статті, суд при призначенні покарання не може визнати вказані обставини такими, що його обтяжують.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію старшого помічника Миколаївського транспортного прокурора залишити без задоволення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 червня 2008 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Зменшити розмір шкоди завданої ДП „Миколаївський морський торговельний порт" за епізодом необгрунтованої оплати вартості стоянки плавкрану ПК-23 з 146302, 1 грн. до 86218, 44 грн. В решті зазначений вирок залишити без зміни.