№3-34

ПОСТАНОВА

17 квітня 2009 року     місто Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ СМ., за участю провідного спеціаліста Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України капітана ДАЦЕНКА В.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали щодо старшого офіцера 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України

майора ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого п.б ст.212 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеного провідним спеціалістом Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи старшим офіцером 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України (далі - представництва), на якого покладено обов'язки начальника режимно-секретного органу представництва, тобто, будучи військовою посадовою особою, в порушення вимог ст.ст.20, 22 Закону України "Про державну таємницю", п.6, 395 та розділу IV "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року №1561-12т. (далі - Порядку) не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за її охороною, чим створив реальні передумови до розголошення секретної інформації та втрати її матеріальних носіїв. Зокрема: не вжив заходів щодо переоформлення допусків до державної таємниці за формою №2 начальнику військового представництва - полковнику КОСТЮНІНУ О.І. і заступнику начальника представництва -підполковнику ДРОЩІ І.Ю., термін дії яких скінчився; не вжив заходів щодо контролю за дотриманням режиму секретності, внаслідок чого наказом начальника військового представництва №8 від 28.11.08 року до складу комісії щодо перевірки наявності секретних документів у військовому представництві включено працівника ЗС України ОСОБА_7, яка не має допуску до державної таємниці, а також здійснив провадження із секретними документами, в період відсутності у військовому представництві спеціального дозволу для здійснення такої діяльності.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю та пояснив, що вказані у протоколі порушення були ним допущені у зв'язку з відсутністю досвіду роботи, пов'язаної з таємним діловодством.

Вина ОСОБА_3 у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпеченні контролю за охороною державної таємниці підтверджується, крім його особистих пояснень, дослідженими в судовому засіданні даними витягу з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею у 1363 Головному військовому представництву МО України №26/5-2332 від 8 квітня 2009 року.

Згідно з витягом з наказу начальника 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 25.05.2007 року №26 старшого офіцера 1361 Головного військового представництва Міністерства оборони України ОСОБА_3 призначено тимчасово виконуючим обов'язки начальника секретної частини представництва

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3, будучи військовою посадовою особою, порушив вимоги законодавства про державну таємницю, чим скоїв правопорушення, передбачене п.6 ст.212 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_3 суд враховує його щире каяття у вчиненому, самі обставини вчиненого ним правопорушення, зокрема те, що будь-яких шкідливих наслідків від його дій не настало, дані про особу винного, а саме те, що він по службі характеризується позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити РАХНЯНСЬКОМУ мінімальне покарання, передбачене санкцією п.6 статті 212 КпАП України.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст.283,284,285 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого п.6 ст.212 КпАП України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 грн.