№3-33

ПОСТАНОВА

17 квітня 2009 року                                                                                                        місто Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ СМ., за участю провідного спеціаліста Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України капітана ДАЦЕНКА В.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали щодо старшого офіцера 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України

полковника ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Чернігів, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ст.212 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеного провідним спеціалістом Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи начальником 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України, тобто, будучи військовою посадовою особою, в порушення вимог ст.ст.20, 22, 37 Закону України "Про державну таємницю ", п.6, 40, 395 та розділу IV "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року №1561-12т. (далі - Порядку) не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за її охороною, чим створив реальні передумови до розголошення секретної інформації та втрати її матеріальних носіїв. Зокрема: не вжив заходів щодо переоформлення допуску до державної таємниці за формою №2 стосовно себе та свого заступника - підполковника ДРОЩІ І.Ю., термін дії яких скінчився; своїм наказом №8 від 28.11.08 року до складу комісії щодо перевірки наявності секретних документів у військовому представництві включив працівника ЗС України ОСОБА_5, яка не має допуску до державної таємниці; військове представництво здійснювало провадження з таємними документами, не маючи на це спеціального дозволу, а також не погоджено із Службою безпеки України покладення на старшого офіцера військового представництва - майора ОСОБА_6 виконання обов'язків начальника секретної частини 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю та пояснив, що вказані у протоколі порушення були допущені у зв'язку з відсутністю у ввіреному йому представництві приміщення для розміщення режимно-секретного органу, відсутністю штатного начальника секретної частини. Також ОСОБА_3 пояснив, що він вжив заходи щодо переоформлення спеціального дозволу ввіреного йому представництва.

Вина ОСОБА_3 у невжитті заходів щодо забезпечення державної таємниці та не забезпеченні контролю за охороною державної таємниці підтверджується, крім його особистих пояснень, дослідженими в судовому засіданні даними витягу з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею у 1363 Головному військовому представництву МО України №26/5-2332 від 8 квітня 2009 року.

Як вбачається з витягу з наказу начальника тилу Збройних Сил України від 14.02.2002 року №4 ОСОБА_3 призначено начальником 1363 Головного військового представництва Міністерства оборони України.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3, будучи військовою посадовою особою, порушив вимоги законодавства про державну таємницю, чим скоїв правопорушення, передбачене п.6 ст.212 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_3 суд визнає обставинами, які істотно пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення: його щире каяття у вчиненому, самі обставини правопорушення, а саме те, що він безпосередньо сприяв усуненню виявлених недоліків, будь-яких шкідливих наслідків від його дій не наступило, по службі характеризується виключно позитивно, має відзнаку Міністра оборони України, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей, дружина, яка доглядає за дітьми, а також мати похилого віку, які потребують його допомоги.

Вказані обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а також дають підстави вважати, що ОСОБА_3 у подальшому таких порушень вимог закону не буде допускати, тому справа стосовно нього підлягає закриттю за малозначністю діяння з оголошенням усного зауваження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22,283,284,285 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

 На підставі ст.22 КпАП України ОСОБА_3 за малозначністю діяння звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ст.212 КпАП України зауваженням, а справу щодо нього закрити .