справа №2-2598/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
Головуючого – судді: Казака С.Ю.
при секретарі: Постика Г.Г.
за участю позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначив, що перебуває з відповідачкою у шлюбі з 11.02.2005 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя з відповідачкою не склалось через несхожість характерів і поглядів, в зв’язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки, а з серпня 2007 року вони припинили подружні стосунки та стали проживати окремо. Спільне господарство не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачкою, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, оскільки вони втратили почуття поваги та кохання один до одного. Тому просив розірвати шлюб з відповідачкою.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 11.02.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського РУЮ м.Дніпропетровська, актовий запис №25 (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України с ім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Як пояснили в судовому засіданні сторони з серпня 2007 року вони проживають окремо, припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть та вважають, що подальше спільне життя з відповідачкою, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, тому позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судовий збір при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на позивача в сумі 8 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,56,104,105,110,112 СК України, ст.ст.10,11,58-60,212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №25 - розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., відповідачку ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження – апеляційної скарги.
Суддя С.Ю.Казак