03.03.2012

Справа № 2а -1612/799/12

Постанова

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2012 року Суддя Комсомольського міського суду

Полтавської області ОСОБА_1

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення в м. Комсомольську про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 5 травня, як учаснику війни,

в с т а н о в и в :

В червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Центру нарахування та здійснення соціальних виплат у Полтавській області ради, в якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щорічної допомоги до 5 травня, зобов’язавши останнього здійснити такий перерахунок у відповідності до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виплатити недораховані суми щорічної допомоги до 5 травня протягом 2007-2011 р.р. та зобов’язати відповідача усунути порушення діючого законодавства і в подальшому здійснювати нарахування згаданої виплати у відповідності до Закону.

Ухвалою Комсомольського міського суду від 23 січня 2012 року частину позовних вимог відповідно до положень ст..100 КАС України було залишено без розгляду з одночасним відкриттям провадження у цій же справі за вимогою позивача, пред’явленої до ЦНЗСП в Полтавській області та УПСЗН в м. Комсомольську /залученого судом до участі у справі/ про зобов’язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги за 2011 рік.

Відповідачі позов не визнали з підстав, викладених в письмовому запереченні проти позову. Відмову провести перерахунок щорічної допомоги мотивують відсутністю правової підстави для застосування норми, яка регулює інші правовідносини.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, надані сторонами по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що позивач має статус учасника війни, перебуває на обліку в УПСЗН і отримує відповідну соціальну допомогу.

Визначаючи характер спірних правовідносин та правову норму, яку належить до них застосувати, суд виходить з наступного:

Право позивача на отримання соціальної допомоги до 5 травня передбачене ст.14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”/далі по тексту Закон № 3551-Х11 від 22.10.1993 року/, згідно з якою учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 4 мінімальних пенсій за віком.

Отже, вихідним критерієм обчислення розміру допомоги, що призначається відповідно до положень ст.14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”є розмір мінімальної пенсії за віком, установлений абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Проте, щорічна допомога до 5 травня була призначена позивачу в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”, що істотно звужує право позивача на отримання соціальної допомоги у встановленому Законом розмірі.

Як вбачається із змісту Законів України, що приймались з часу набуття чинності Законом № 3551-Х11 стосовно розмірів прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який є розрахунковою величиною для мінімальної пенсії, ними не встановлювались обмеження щодо застосування розмірів мінімальної пенсії за віком, встановлених цими нормативними актами, зокрема, для реалізації положень ст..14 Закону № 3551-Х11. Враховуючи також, що Верховною Радою України протягом згаданого періоду не приймались будь-які рішення щодо подальшого врегулювання питання виплати та розмірів щорічної допомоги до 5 травня за Законом № 3551-Х11, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст..14 Закону № 3551-Х11.

Отже, приймаючи рішення про призначення позивачеві щорічної допомоги до 5 травня, виходячи з розрахункової величини, визначеній Постановою КМУ № 341 від 04.04.2011 року у розмірі 120 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимога позивача про визнання такого рішення протиправним та зобов’язання УПСЗН в м. Комсомольську провести перерахунок та після його проведення виплатити різницю в отриманій та перерахованій допомозі є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

З огляду на вищенаведене, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що в 2011 році відповідач повинен був призначити та виплатити позивачеві щорічну грошову допомогу до 5 травня з розрахунку 4 мінімальних пенсій за віком, виходячи з її розміру на момент виплати.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату допомоги в подальшому, суд наголошує про наступне:

01 січня 2012 року набув чинності Закон України № 4282-V1 від 22 грудня 2011 року “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, згідно з яким норми і положення ст. 14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік”.

Конституційність згаданої норми була підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року щодо відповідності Конституції України пункту 4 розділу V11 “Прикінцеві положення”ЗУ№ 4282-V1 від 22 грудня 2011 року “Про Державний бюджет України на 2012 рік”. Разом з тим згадане рішення не може застосовуватись до правовідносини, які виникли до його ухвалення /як на тому наполягає відповідач/, з огляду на положення ст..58 Конституції України щодо зворотної дії в часі Законів та інших нормативно-правових актів.

Отже, приймаючи до уваги, що в Державі Україна відсутній Закон, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, яку він оприлюднив в п.3 мотивувальної частини свого рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) стосовно того, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, та виходячи з системного аналізу ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”і ЗУ “Про державний бюджет України на 2012 рік”, суд вважає, що до спірних правовідносин з приводу вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату допомоги в подальшому, підлягає застосуванню ЗУ “Про державний бюджет на 2012 рік”, який був прийнятий пізніше ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”і встановив інший порядок застосування ст.14 Закону № 3551-Х11 від 22.10.1993 року, що відповідно виключає правову підставу для задоволення заявлених в цій частині позовних вимог.

Не підлягають до задоволення також вимоги позивача, пред’явлені ним до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, який не є належним відповідачем по справі відповідно до положень ст.17-1 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно із якою щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Питання про судові витрати вирішене судом відповідно до положень ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159, 160, 183-2 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення в м. Комсомольську щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_2 як учаснику війни у розмірі меншому, ніж встановлено ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”..

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення в м. Комсомольську, призначити та виплатити ОСОБА_2 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік з розрахунку 4 мінімальних пенсій за віком, виходячи із суми мінімальної пенсії за віком на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: підпис ОСОБА_1

З оригіналом вірно:

Суддя: Т.В. Окунь