Справа № 2-1766/2009 р.

З А О Ч Н Е         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

           20 листопада 2009 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

 головуючого - судді                                                                      Ходасевича О.В.,

 при секретарі                                                                                  Ребізант Ю.В.,

 позивача                                                                                         ОСОБА_1,

 представника  позивача                                                                ОСОБА_2,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд –

В С Т А Н О В И В :

  Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_5 19.01.2009 року о 15-45 год., керуючи автомобілем “Альфа Ромео”, державний номер НОМЕР_1, рухався на перехресті вул. Маліновського та вул. Океанська в м. Дніпропетровську, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде небезпечно іншим учасникам дорожнього руху, чим скоїв наїзд з автомобілем “Шкода Фабіа”, державний номер НОМЕР_2, чим порушив п. 10.1 ПДД України.

Автомобілем “Альфа Ромео”, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 керував на підставі довіреності , яку видано власником автомобіля ОСОБА_4

Автомобіль “Шкода Фабіа”, державний номер НОМЕР_2 належить на праві приватної власності йому.

На підставі постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня  2009 року, ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн., відповідно до ст. 124 КУпАП.

В результаті скоєння правопорушення ОСОБА_5 автомобілю позивача було спричинено механічні ушкодження.

Вартість відновлювального ремонту з урахуванням використаних матеріалів автомобілю “Шкода Фабіа”, державний номер НОМЕР_2 в результаті пошкодження, складає — 12901 грн. 56 коп.

  Добровільно відшкодувати матеріальну шкоду відповідач не бажає.

Бачачи як на нього рухається автомобіль відповідача і в момент зіткнення транспортних засобів він отримав нервовий стрес, оскільки не виключав що може отримати травми, від яких для нього можуть наступити непередбачені наслідки. Його відношення до події в момент зіткнення транспортних засобів і обставини, пов'язані з відшуканням коштів для ремонту автомобіля, обставини пов'язані із зверненням до фахівця-юриста і до суду з позовом, із-за небажання відповідача відшкодувати матеріальну шкоду в добровільному порядку, були причиною його переживань і моральних страждань, які він оцінює в 5 000 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 12901 грн. 56 коп., та моральну шкоду - 5 000 грн., а також понесені судові витрати.

           В ході судового засідання позивач та його представник, заявлені позовні вимоги підтримали, та посилаючись на ті самі обставини просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

            Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

   Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 19.01.2009 року о 15-45 год., керуючи автомобілем “Альфа Ромео”, державний номер НОМЕР_1, рухався на перехресті вул. Маліновського та вул. Океанська в м. Дніпропетровську, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде небезпечно іншим учасникам дорожнього руху, чим скоїв наїзд з автомобілем “Шкода Фабіа”, державний номер НОМЕР_2, чим порушив п. 10.1 ПДД України.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Ч.2 цієї статті передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і іи.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92р. із змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

      Автомобілем “Альфа Ромео”, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 керував на підставі довіреності , яку видано власником автомобіля ОСОБА_4.

             Постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2009 року,  ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.7).

          За вимогами ст. 61 ч.3, 4 ЦПК України - … обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справах, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; та постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

           Таким чином в судовому засіданні встановлено, що винною особою в зазначеній ДТП є водій ОСОБА_5

Отже шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, повинна відшкодовуватися останнім.

Згідно наказу-наряду №11203 від 20.01.2009 р. на здійснення послуг по технічному обслуговуванню та ремонту ПП “Автоинтерсервіс”, ату приймання виконаних ремонтних робіт №379 від 17.02.2009 р., фіскального чеку від 17.02.2009 р.,  матеріальний збиток з урахуванням запасних частин та матеріалів складає 12 901 грн. 96 коп. (а.с.10-12).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача в його користь суми матеріального збитку у розмірі 12 901 грн. 96 коп., відповідно до вимог ст. 1166, 1187 ЦК України підлягають задоволенню в повному об'ємі.

В судовому засіданні також встановлено, що в результаті зазначеної ДТП, довготривалого невідшкодування відповідачем завданої позивачу матеріальної шкоди та можливості користуватися автомобілем, позивачу була також завдана моральна шкода.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Згідно вимог ст.ст. 1167, 1187 ЦК України – моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тому завдану позивачу моральну шкоду, яка була спричинена дорожньо-транспортною пригодою та довготривалою відмовою у відшкодуванні завданої шкоди, суд оцінює в 1000 гривень.

Та приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1000 гривень.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України  також підлягає стягненню з відповідача судові витрати: судовий збір (держмито за матеріальні збитки) в сумі 130 грн., 8 грн. 50 коп. (держмито за моральну шкоду), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн. (а.с.5, 6).          

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10-12, 27-30, 58-62, 88, 169, 212-215  ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з   ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1:

- матеріальні збитки в сумі 12 901 (дванадцять тисяч дев’ятсот одну) грн. 96 коп.,

- моральну шкоду в сумі 1000 (одну тисячу) грн.,

            - судові витрати в сумі 168  (сто шістдесят вісім) грн. 50  коп., а всього підлягає стягненню 14070 (чотирнадцять тисяч сімдесят) грн. 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому  ст.223  ЦПК України

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПУ України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Суддя                                               О.В. Ходасевич