справа № 2-а-3018/09/2270/4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року    

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ковальчук O.K. при секретарі Заблоцькому О.В. за участю

представників позивача Мартинюка А.В., Телюк Н.І. представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Хмельницькому до приватного підприємця ОСОБА_4 про звернення стягнення на активи боржника на суму 1115070,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в місті Хмельницькому звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про звернення стягнення на активи боржника в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1114958,94 грн, в тому числі по податку на додану вартість в сумі 10139,93 грн„ по податку з доходів фізичних осіб, в сумі 4414,69 грн. та по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування в сумі 1100237,80 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог та просить звернути стягнення на активи боржника в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1115070,29 грн, в тому числі по податку на додану вартість в сумі 10605,0 грн,, по податку з доходів фізичних осіб, в сумі 4060,07 грн. та по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування в сумі 1100237,80 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Станом на 19.02.2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 має заборгованість по сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування

На думку позивача, вказані податкові зобов'язання є узгодженими відповідачем в порядку ст.5 Закону України ««Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» .

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили та посилаючись на ст. 99 КАС України, якою визначений річний строк звернення до адміністративного суду, наполягає на застосуванні судом цього строку та просить відмовити в задоволенні позову.

Крім того, представник відповідача вказує, що ст.250 Господарського кодексу України встановлений строк застосування адміністративно-господарських санкцій - шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення

суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з підстав, наведених нижче .

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрований 05.12.1996 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, взятий на облік як платник податків в ДПІ в місті Хмельницькому, а з 24.04.2000 року зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Станом на 27.03.2009 року відповідно до облікової картки платника податків бюджетна заборгованість відповідача по податку на додану вартість складає 10605,0 грн., по податку з доходів фізичних осіб - 4060,07 грн., нарахованих штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій № 1293871703/0/6338 від 17.08.2007 року - 166,52 грн, та нарахованих штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій № 1293861703/0/6339 від 17.08.2007 року -1100238,70 грн.

Як свідчать матеріали справи, податкове зобов'язання відповідача по податку на додану вартість в сумі 11544,16 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8344,0 грн та за штрафними санкціями в сумі 4172,0 грн. визначене відповідачеві податковим повідомленням-рішенням № 123841703/0/6337 від 17 серпня 2007 року, отриманим відповідачем 17.08.2007 року. У зв'язку з частковим погашенням боргу станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по податку на додану вартість складає 10605,0 грн.

Податкове зобов'язання відповідача по податку з доходів фізичних осіб сумі 4530,07 грн. визначене відповідачеві податковим повідомленням-рішенням № 1293851703/0/6336 від 17 серпня 2007 року, отриманим відповідачем 17.08.2007 року. У зв'язку з частковим погашенням боргу станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб складає 4060,07 грн.

Відповідно до пп.5.2.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків самостійно визначене контролюючим органом згідно до пункту 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення - рішення за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Судом встановлено, що зазначені вище рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб відповідачем не оскаржені, а отже є узгодженими з дня отримання їх відповідачем - з 17.08.2007 року.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що податок на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 цього Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим Законом визнаються сумою податкового боргу(пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону).

Крім того, відповідно до п.17.3. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Відповідно до 6.2.1.Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання даної норми закону позивачем була вручена відповідачеві перша податкова вимога форми «Ф1» від 31.08. 2007 року та друга податкова вимога форми «Ф2» від 2.10.2009 року. Податкові вимоги відповідачем також не оскаржені.

Станом на 27.03.2009 року відповідачем не сплачено заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 10605,0 грн., та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4060,07 грн.

Тому, відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону щодо відповідача винесене рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 03. 11. 2007 року.

За змістом п.17 ст.7 сказаного Закону активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Статтею 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Підпунктом 15.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині звернення стягнення на активи відповідача в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 10605,0 грн., та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4060,07 грн

Разом з тим, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо звернення стягнення на активи відповідача в рахунок погашення боргу по сплаті нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування.

Судом встановлено, що штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та ЕККА в сумі 1100238,70 грн. застосовані до відповідача рішенням про застосування штрафних санкцій № 1293861703/0/6339 від 17.08.2007 року.

Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та ЕККА в сумі 166,52 грн. застосовані до відповідача рішенням про застосування штрафних санкцій № 1293871703/0/6338 від 17.08.2007 року.

Рішенням про застосування штрафних санкцій від 17.08.2007 року № 1293861703/0/6339 і № 1293871703/0/6338 прийняті позивачем на підставі акту № 4415/17-1/1899428174 від 08.08.2007 року про результати проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, якою встановлене порушення відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Зазначені рішення про застосування штрафних санкцій отримані відповідачем 17.08.2007 року. Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем також не оскаржувались.

Відповідно до 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у стоки, визначені цим Законом або іншими законами України, а відповідно до п 1.3. ст.1 названого Закону податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином цей Закон може застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування".

У зазначених нормах штраф, накладений позивачем, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, норми статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо звернення стягнення на активи платника податку в рахунок погашення податкового боргу не підлягають до застосування у правовідносинах щодо стягнення боргу по нарахованих штрафних санкціях, який не є податковим боргом.

Крім того, за змістом ст.239 Господарського кодексу України штраф про є одним з видів адміністративно-господарських санкцій. Як зазначено в ч.1 ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.2 вказаної статті перелік порушень, за які стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим

суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на активи позивача в рахунок погашення боргу по нарахованих штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування в сумі 1100237,80 грн. не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 11,71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Хмельницькому задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи приватного підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 14665,07 грн.( чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 07 коп)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.