Справа №1-52/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року     м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді     - Мельника І.І.

секретаря     - Матейко О.С.

прокурора     - Головашкіна В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Галичі справу  про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та жительки с.Дем'янів, вул. Львівська, 47 Галицького району Івано-Франківської області, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученої, на утриманні один неповнолітній син, приватного підприємця, несудимої, громадянки України, за ст. 172 ч. 2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 вчинила грубе порушення законодавства про працю щодо матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років при слідуючих обставинах:

ОСОБА_1, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, який використовує найману працю і має передбачені законодавством права та обов'язки щодо найманих працівників, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 24, 48 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про оплату праці», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та діючи умисно, без укладення трудових договорів та не зробивши передбачених законодавством про працю записів у трудових книжках, прийняла на роботу в кафе «Піццерія», яке знаходиться по вул. Січових Стрільців, 20 в м.Бурштині і яке належить їй на праві особистої власості продавця ОСОБА_2 - з 15 січня 2009 року, прибиральницю ОСОБА_3 -з 05 січня 2009 року та кухаря ОСОБА_4 - з 05 січня 2009 року. При цьому встановлено, що всі троє прийнятих без належного оформлення працівників, є матерями,

які мають дітей віком до чотирнадцяти років, що є грубим порушенням діючого трудового законодавства.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою винність в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю і суду пояснила, що вона є власником кафе «Піццерія», яке знаходиться по вул. Січових Стрільців, 20 в м.Бурштині. В цьому кафе продавцем, кухарем та прибиральницею працюють молоді жінки. В січні 2009 року на роботу попросились ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Всі вони мають дітей віком до 14-ти років і про це їй було відомо. Прийняла вона їх з випробувальним строком, заробітної плати ще не виплачувала, трудових договорів з ними не укладала та записів в їх трудових книжках не проводила, оскільки мала намір зробити це пізніше. Про те, що це є порушенням трудового законодавстват їй було відомо.

26 січня 2009 року інспектором територіальної інспекції праці проводилась перевірка вимог трудового законодавства в кафе «Піццерія» і було виявлено, що троє працівників, яких вона прийняла на роботу в січні 2009 року, працюють в кафе без укладених трудових договорів, які повинні бути зареєстровані в державній службі зайнятості в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи і з їхньої зарплати повинні проводитись відрахування в Пенсійний та інші фонди. Усвідомлює, що допустила порушення трудового законодавства, у вчиненому розкаюється і просила не застосовувати до неї надто суворого покарання.

Вважає за недоцільне досліджувати інші, наявні в справі докази, оскільки не оспорює фактичних обставин справи і вину свою визнає повністю.

Визнані потерпілими по справі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що в січні 2009 року всі вони приступили до роботи в кафе «Піццерія», що в м. Бурштині, власником якого є ОСОБА_1 На роботу їх було прийнято по їх же просьбі. У всіх у них є діти до чотирнадцяти років. Трудових договорів з ними ОСОБА_1 не укладала і записів в трудових книжках не проводила. Домовленість була така, що прийнято їх на роботу тимчасово. Жодних претензій до ОСОБА_1 вони не мають.

Заслухавши пояснення підсудної та потерпілих, міркування прокурора, який теж вважає недоцільним дослідження інших доказів суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 172 ч. 2 КК України, оскільки вона, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, який використовує найману працю, вчинила грубе порушення законодавства про працю щодо матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років і вину свою у вчиненому визнала повністю.

Призначаючи підсудній покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, що судиться вперше, у вчиненому розкаюється, має на утриманні неповнолітнього сина.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній, судом не встановлено.

Як особа за місцем проживання підсудна характеризується позитивно.

З врахуванням вищенаведених обставин, які пом"якшують покарання підсудній, що в сукупності істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого злочину і ступінь небезпечності її як особи для суспільства, суд вважає за можливе призначити їй покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 172 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн.

Запобіжний захід відносно засудженої до вступления вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення вироку, а для засудженого в цей же строк, з часу вручення йому копії даного вироку через Галицький районний суд.