Справа № 2 а –5985 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2009 року Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги “ Дітям війни ” та поновлення пропущеного строку для звернення до суду ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить суд зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну допомогу за 2006-2009 роки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2006-2007 роках допомога як дитині війни не виплачувалася . З січня 2008 року щомісячну державну допомогу почали виплачувати, але лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Просить також поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки про їх порушення дізналася лише в серпні 2009 року.
До суду ОСОБА_1 не з”явилася, надала заяву, в якій просить справу слухати без неї, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити позов .
Представник відповідача до суду не з”явився , надали суду заяву, в якій просять справу слухати без їхньої участі , в позовних вимогах просять відмовити. Крім того, надали заперечення, в якому вказують, що позивач дійсно є дитиною війни та має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В той же час, статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України. Органи Пенсійного фонду України , відповідно до ст. 6, 19 Конституції України, повинні діяти на підставі своїх повноважень та відповідно до Законів України, ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2006 рік» передбачене поетапне запровадження у 2006 році виплат дітям війни за результатами виконання державного бюджету у порядку, визначеному КМУ України. Оскільки на законодавчому рівні не було врегульовано, яким саме органом та за рахунок яких коштів та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій, то підвищення пенсій дітям війни у 2006 році проведено не було. Що стосується проведення виплат у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71,11 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік ». Тобто, вимоги позивачки щодо виплати підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. У зв»язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз»ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання пов»язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз»яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання. Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказане підвищення становить з 01.01.08 – 47 грн., з 01.04.08 - 48 грн. 10 коп., з 01.07.08 – 48 грн. 20 коп., з 01.10.08 – 49 грн. 80 коп. та було виплачене в повному обсязі. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп / 2008 рік , постановою КМУ України від 28.05.08 № 530 (п.8) встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення в таких розмірах – з 22.05.08 – 48,10, з 01.07.08 – 48 грн. 20 коп., з 01.10.08 – 49 грн. 80 коп. , з 01.01.2009 р. - 49 грн.80 коп. Вказані підвищення і були проведені . Вважає, що управління ПФУ в Конотопському районі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав людини . Крім того, просять суд застосувати строк позовної давності, так як про розмір підвищення пенсії було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, тобто з січня 2006 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено ОСОБА_1 є дитиною війни ( а.с. 5 ) та має право на пільги, встановлені законодавством для дітей війни.
Даний факт відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 вказаного закону визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
В ідповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України “Про статус дітей війни» покладені на управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі , яке і має бути відповідачем по даній справі.
Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рік » на 2006 рік зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет» неконституційними визнані не були та нарахування і виплата державної соціальної підтримки дітям війни у 2006 році не проводилася.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Ст. 111 вказаного закону визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалю ються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, відповідно до ст. ст. 61 та 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене .
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з боку управління ПФУ в Конотопському районі не було допущено порушення прав позивачки щодо виплати державної соціальної підтримки як дитині війни за 2006 рік та з січня 2007 р. до 9 липня 2007 року.
В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України в Конотопському районі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Суд вважає, що посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та лист Міністерства юстиції України № 21-46-561 від 31.08.2007 року є необґрунтованими та не можуть обмежувати права позивачки як дитини війни.
У листі Міністерства юстиції України № 21-46-561 від 31.08.2007 року на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначено, що питання пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Суд вважає, що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 12 ст.71 Закону України ?ро Державний бюджет на 2007 рік” ця норма Закону втратила чинність, а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Пунктом 41 розділом П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено позивачці у 2008-2009 роках здійснювалася виплата державної підтримки як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу І, п.п. 61, 62,63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І., п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року управління ПФУ України в Конотопському районі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно- правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “ Про соціальний захист дітей війни” .Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ .
Суд критично оцінює посилання про те , що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року Управлінням ПФУ в Конотопському районі підвищення пенсій дітей війни здійснювалося відповідно до п. 8 постанови КМУ України від 28.05.08 № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та проводилося в таких розмірах: з 22 травня -48 грн. 10 коп., з 1 липня – 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня - 49 грн. 80 коп., оскільки рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, а інші нормативні акти мають прийматися у точній відповідності з Конституцією та Законами України. При наявності розбіжностей між законами і підзаконними нормативними актами, має застосовуватися закон.
Крім того, ч. 2 - 4 ст. 9 КАС України визначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти, прийняті на підставі Конституції, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року. Суд не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”.
За таких обставин, суд вважає, що за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно , за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно та в 2009 році відповідачем було допущено порушення прав щодо підвищення пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто право на отримання державної підтримки як дитині війни.
Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі протягом 2006-2009 років не визнавало право позивачки на отримання підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України» , Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, рішення про призначення та перерахунок пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі , за місцем проживання позивачки.
Відповідно до положень ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та для захисту порушеного права позивача прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі.
За таких обставин, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі слід зобов»язати провести перерахунок державної соціальної підтримки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року, з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року та з 1 січня 2009 року по серпень 2009 року включно.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.19 ,22, 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про державний бюджет на 2006-2009 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 6-14, 69-71, 94, 158-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі Сумської області .
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “, та провести виплати недоплачених сум за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по серпень 2009 року.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 гривня 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: